Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4733/24
номер провадження 2-н/695/170/24
26 грудня 2024 року м. Золотоноша Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ярової Світлани Вікторівни про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
встановив:
Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно п. 7 ч. 1 ст.168 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
З аналізу вказаного законодавства вбачається, що в рамках наказаного провадження законодавством не передбачено вирішення судом питання з компенсації заявникові витрат понесених на професійну правничу допомогу, а лише судових витрат, що складаються зі сплаченого заявником судового збору.
Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких також належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Зі змісту ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір судових витрат може бути зменшений за клопотанням іншої сторони, якщо така особа доведе неспівмірність таких витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. Зазначене відповідає роз'ясненням, наданими Великою палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 167 ЦПК України розгляд справи в порядку наказного провадження проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Отже, зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються, оскільки такі вимоги не входять до переліку вимог, визначених ч. 1 ст. 161 ЦПК України, за якими видається судовий наказ і вказані витрати входять до предмету доказування по справі, що унеможливлює стягнення їх за правилами наказного провадження, оскільки така справа розглядається без повідомлення та виклику сторін, а отже боржник по справі буде позбавлений права довести неспівмірність заявлених заявником вимог про стягнення витрат на правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.
Відповідно ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Виходячи з викладеного вище, суддя вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу за заявою до ОСОБА_2 в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 161-165, 167-168 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 191 СК України,
наказую:
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь стягувача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 13.12.2024 і до досягнення дітьми повноліття. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 242,24 грн. (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Суд повідомляє, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Надіслати боржникові копію судового наказу та копію заяви стягувача з копіями доданих до неї документів.
Учасники справи можуть ознайомитись із текстом судового наказу в Єдиному державному реєстрі судових рішень у мережі Інтернет за веб-адресою: http://www/reyestr/court.gov.ua/.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає.
Згідно до ч. ч. 7, 8 ст. 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 172 ЦПК України судовий наказ, виданий відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, набирає законної сили у день його видачі.
Судовий наказ видати стягувачу.
Строк пред'явлення судового наказу до виконання в частині стягнення аліментів - до повноліття дитини.
Судовий наказ в частині стягнення судового збору може бути пред'явлено до виконання протягом трьох місяців, з дня набрання законної сили.
Суддя К.М. Ушакова