Справа № 278/6732/24
Іменем України
26 грудня 2024 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників кримінального провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024065410000344 від 04.12.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Троковичі, Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, не одруженого, працюючого у АТ «Українська залізниця» електромонтером СЦБ, має середню освіту, на утриманні не має малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України,
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 04 грудня 2024 року близько 00 години 10 хвилин з метою вчинення протиправних дій, направлених на незаконне проникнення до житла, прийшов до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить і перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підійшов до вказаного житлового будинку та, керуючись мотивами, спрямованими на порушення недоторканості житла, що виражається у незаконному проникненні до нього, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, усупереч вимогам статті 30 Конституції України, яка гарантує недоторканність житла, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом поштовху відкрив віконну кватирку та незаконно проник до приміщення вказаного житлового будинку, чим порушив недоторканість житла потерпілої.
В подальшому 04 грудня 2024 року близько 00 годин 20 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи у веранді житлового будинку по АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт з колишньою дружиною ОСОБА_4 на ґрунті незаконного проникнення до житла потерпілої, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , а саме: умисно наніс один удар кулаком правої руки в область голови, а саме в ділянку лівого ока та в подальшому схопив лівою рукою за волосся і після цього ще наніс кулаком правої руки один удар в область голови в ділянку лівої щоки.
Внаслідок своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках лівого ока, забою м'яких тканин лівої щоки, що відповідно до висновку експерта № 1977 від 04.12.2024 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_4 .
Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню надійшов до суду із заявою обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 302 КПК України, оскільки ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, відповідно до правил, передбачених ст. ст. 381-382 КПК України.
Заяву про розгляд обвинувального акту у суді в спрощеному провадженні надала і потерпіла ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Обвинувачений ОСОБА_4 , який був представлений захисником ОСОБА_5 , надав письмову заяву, у якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125 КК України беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінальних проступків встановлені в повному обсязі та не оспорює їх.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, приймаючи до уваги заяву останнього, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд доходить висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що події кримінальних правопорушень мали місце, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом, та кваліфікує його дії по першому епізоду за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла особи, по другому епізоду за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є кримінальними проступками; наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання, характеризується позитивно, раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у межах санкцій частин та статтей, за якою кваліфіковано його дії, буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази відсутні.
Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування по кримінальному провадженню запобіжний захід не застосовувався. Підстав для його обрання та застосування суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України та ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 162 КК України штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень; за ч. 1 ст. 125 КК України штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Житомирський районний суд Житомирської області.
У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1