23 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 688/5413/24
Провадження № 11-сс/4820/516/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2024 року про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного за ч.ч.1,2 ст.307 КК України ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12024244000001311 від 28.07.2024,
Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про застосування стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поліське Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
запобіжного заходу, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонено підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово (крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану) строком на 60 діб.
Строк дії ухвали рахується до 09 лютого 2025 року, включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснено підозрюваному, що, відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що з метою забезпечення кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного, до нього слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово. При цьому, слідчий судді врахував необхідність проведення ряду слідчих дій, вагомість зібраних доказів, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, та те, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, підстав для застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, немає.
Крім того, слідчий суддя прийшов до висновку, що дієвим буде покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Прокурор ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Визначити для підозрюваного ОСОБА_6 застав, відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки: прибувати до слідчого чи прокурора за кожною вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Апелянт вважає, що вказане судове рішення підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, так як, під час застосування запобіжного заходу слідчим суддею не враховано обставини та характер вчинення кримінальних правопорушень.
До того ж, не взято до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може впливати на свідків (понятих), та не маючи легальних джерел для існування, може продовжувати вчиняти злочини, в тому числі аналогічні злочини, передбачені ст. 307 КК України.
Апелянт звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_6 здійснював реалізацію наркотичних та психотропних речовин безпосередньо за місцем свого проживання, в тому числі й за адресою, яку заборонено йому залишати.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі зазначено те, що згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , мати підозрюваного ОСОБА_6 має II групу інвалідності за загальним захворюванням та потребує постійної сторонньої допомоги, при цьому це не підтверджується будь-якими іншими документами.
На думку прокурора, слідчим суддею не взято до уваги наявність у ОСОБА_9 , крім ОСОБА_6 , інших дієздатних дітей, які можуть забезпечити її догляд.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, на підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та його захисника, які вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Відомості про вказані кримінальні правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024244000001311 від 28 липня 2024 року.
11.12.2024 року ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаних злочинів підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12024244000001311, а саме:
-протоколом проведення контролю за вчиненням злочину, шляхом проведення оперативної закупки від 27 липня 2024 року;
-протоколом про результати здійснення аудіо, відеоконтролю особи від 08 серпня 2024 року;
-протокол видачі наркотичного засобу від 27 липня 2024 року;
-висновком експерта № СЕ-19/123-24/9363-НЗПРАП від 17 серпня 2024 року;
-протоколом проведення контролю за вчиненням злочину, шляхом проведення оперативної закупки від 05 листопада 2024 року;
-протоколом про результати здійснення аудіо, відеоконтролю особи від 18 листопада 2024 року;
-висновком експерта № CE-19/123-24/13252-НЗПРАП від 19 листопада 2024 року;
-протоколом обшуку від 10 грудня 2024 року;
-протоколом огляду грошових коштів від 10 грудня 2024 року;
-постановою про визначення речових доказів від 11 грудня 2024;
-повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 11 грудня 2024 року.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею встановлено наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, та недоцільність застосування до підозрюваного іншого, більш суворого, запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням відповідних обов'язків, який обрав слідчий суддя, на переконання колегії суддів, зможе запобігти доведеним ризикам у виді переховування від органу досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Колегія суддів приходить до висновку, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст. 194 КПК України, але не доведено обставин, щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання доведеним ризикам, що давало слідчому судді підстави для висновку щодо можливості застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , не пов'язаного з триманням під вартою.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не судимий. Окрім того, його матір ОСОБА_9 є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійної сторонньої допомоги. Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що ймовірність настання наявних у справі ризиків є невисокою та запобігти їм може і менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Твердження апелянта про те, що під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу слідчим суддею не враховано обставини та характер вчинення кримінальних правопорушень, а тому суд неправильно обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не ґрунтуються на змісті оскарженої ухвали та вимогах закону.
Так, слідчий суддя при постановлені ухвали взяв до уваги, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, у тому числі обґрунтованість підозри та тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Жодних обмежень для застосування вказаного запобіжного заходу КПК України не містить, у тому числі, заборони його застосування до осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. .
Доводи прокурора про те, що ОСОБА_6 , перебуваючи під домашнім арештом, перебуваючи на волі, може впливати на свідків (понятих), та не маючи легальних джерел для існування, може продовжувати вчиняти злочини, оскільки він здійснював реалізацію наркотичних та психотропних речовин безпосередньо за місцем свого проживання, в тому числі й за адресою, яку заборонено йому залишати, а менш суворі запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнення зазначених ризиків, апеляційний суд до уваги не бере, з огляду на наступне.
Як убачається зі змісту оскарженої ухвали, ризик впливу на свідків (понятих), у цьому кримінальному провадженні прокурором та слідчим не доведені. З таким висновком слідчого судді погоджується апеляційний суд.
Разом з тим, оскарженою ухвалою покладено на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Посилання прокурора на неврахування слідчим суддею відсутності в матеріалах справи інших доказів, окрім пенсійного посвідчення, які б підтверджували, що матір підозрюваного - ОСОБА_9 є особою з інвалідністю ІІ групи, а також наявності у неї інших дієздатних дітей, які можуть забезпечити догляд, колегія суддів до уваги не бере, оскільки вказане жодним чином не впливає на законність ухвали слідчого судді.
Вказані слідчим обставини, які в повній мірі були враховані слідчим суддею, в тому числі і ті, на які посилався прокурор в апеляційній скарзі, давали підстави слідчому судді для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, а не виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що клопотали слідчий та прокурор в суді першої інстанції та в апеляційному суді.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2024 року про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту із зобов'язаннями, у кримінальному провадженні №12024244000001311, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2