Номер провадження: 22-ц/813/2596/24
Справа № 504/2536/22
Головуючий у першій інстанції Барвенко В.К.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
17.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Білика Віктора Станіславовича на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 березня 2023 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначила, 09.07.2021 року між відповідачем та ТОВ «Качай гроші» було укладено кредитний договір № 00-3889068, згідно з яким ТОВ «Качай гроші» надало відповідачу грошові кошти у сумі 10 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, встановлені договором.
ТОВ «Качай гроші» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.
ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погасив, у зв'язку з чим станом на 15.08.2022 року виникла заборгованість у розмірі 32 800 грн., з них тіло кредиту 100 00 грн., відсотки за користування кредитом 22800 грн.
24.11.2021 року ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір факторингу № 24112021/1, згідно з яким Товариство набуло статусу нового кредитора відповідача та отримало право грошової вимоги до відповідача.
Посилаючись на вищевикладені обставини представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» просила суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-3889068 від 09.07.2021 року у розмірі 32 800 грн., яка складається з: 10 000грн заборгованість за тілом кредиту; 22800 грн. заборгованість за відсотками та 2481 грн. судовий збір.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 березня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 09 липня 2021 року у сумі 32800 грн., яка складається з основної суми боргу 10000 грн., відсотків за користування кредитом 22800 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір 2481 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Білик Віктор Станіславович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 березня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зі змісту кредитного договору № 00-3889068 від 09.07.2021 року, його додатків, паспорту споживчого кредиту, анкети - заяви на отримання кредиту від 09.07.2021 року, повідомлення ТОВ «Фк «Сан-Райз Фінанс» від 30.06.2022 року, детального розрахунку заборгованості, довідки про індетифікацію, витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24112021/2 від 24.11.2021 року, повідомлення - вимоги, досудової вимоги вбачається по батькові скаржника як « ОСОБА_2 », проте з змісту паспорта громадянина України, свідоцтва про шлюб, довідок та посвідчень які надані до апеляційної скарги по батькові скаржника є « ОСОБА_2 ». Також, кредитний договір № 00-3889068 від 09.07.2021 року його додатки, паспорт споживчого кредиту, анкета заява на отримання кредиту від 09.07.2021 року не містить даних в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, тобто не підписані скаржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а матеріали справи не містять жодних доказів процедури укладання такого правочину (наприклад скріншотів із мобільного за стосунку, сайту тощо). Крім того, наявне у матеріалах справи детальний розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача). Підсумовуючи, представник скаржника зазначив, що надані позивачем в якості доказів відступлення права вимоги за кредитним договором № 00-3889068 від 09.07.2021 року, є неналежним чином засвідченою копією документів та не є засвідченим витягом з нього, тому що позивач надав лише копії окремих аркушів договору факторингу № 24112021/2 від 24.11.2021 року, тому це не належним та достовірним доказом переуступлення права вимоги.
Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи на 17.12.2024 року о 16:30 год. в судове засідання ОСОБА_1 та його представник - адвокат Білик В.С., представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» не з'явились.
16.12.2024 року на адресу суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 адвоката Білика Віктора Станіславовича про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що представник відповідача не може брати участь у судовому засідання через сімейні обставини.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Проаналізувавши клопотання про відкладення розгляду справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, як належним чином не обґрунтованого, оскільки до поданого клопотання не додано будь - яких доказів поважності причин неявки представника до суду апеляційної інстанції, для перевірки їх колегією суддів. Також не вказано існування у предстанивка або у відповідача об'єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що можуть завадити їм приєднатися до судового засідання, що призначено на 17.12.2024 року в режимі відеоконференції.
Крім того, справа перебуває на розгляді в судах з серпня 2022 року, в тому числі в апеляційному суді - з жовтня 2023 року, тобто з перевищенням строків передбачених ст.ст. 210, 371 ЦПК України.
Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги, обставини які стали відомі під час апеляційного провадження, достатньої наявності у справі матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду справи без присутності в судовому засіданні представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 - 3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що кредитор надавши Відповідачу грошові кошти, таким чином свої зобов'язання за кредитним договором від 09.07.2021 року виконав в повному обсязі, в той час, як позичальник, кредитні кошти не повернув, тим самим не виконавши зобов'язання за кредитним договором від 09.07.2021 року, внаслідок чого виникла заборгованість, згідно ст. 526, 1054 ЦК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на загальну суму 32 800,00 грн., яка складається з тіла кредиту та процентів за користування кредитом, і підлягає стягненню у зазначеному розмірі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Матеріалами справи встановлено, що:
- товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» є зареєстрованою у встановленому порядку фінансовою установою, яка надає фінансові послуги, надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.
- 09.07.2021 року між відповідачем та ТОВ «Качай гроші» було укладено кредитний договір № 00-3889068, згідно з яким ТОВ «Качай гроші» надало відповідачу грошові кошти у сумі 10 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, встановлені договором.
- згідно з кредитним договором № 00-3889068 від 09.07.2021 року (далі - Договір) в особі Позичальника, є ОСОБА_1 , яку можна ідентифікувати за такими даними: ID - картка номер: НОМЕР_1 видана: 06.09.2017, орган що видав 5135., номер запису 19861220-03750, дійсна до 06.09.2027 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Також, договір містить одноразовий ідентифікатор, електронний підпис позичальника (електронний підпис позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_3 (а.с.10)
Згідно з п. 1.2 1.3 Договору сума кредиту складає 10 000 грн., строк дії кредиту 30 днів, відповідач зобов'язаний повернути кредит 08.08.2021 року, або в іншу дату, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту.
Процентна ставка за користування коштами 1,90 % в день - стандартна процентна ставка. Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4. Договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 24079,41 % річних (п.1.6 Договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту 15 700 грн. (п. 1.7 Договору).
Одночасно з підписанням цього договору позичальником підписано паспорт споживчого кредиту та графік платежі
- відповідно до Паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем 09.07.2021 року електронним підписом, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті (а. с. 12-14).
У паспорті споживчого кредиту зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, інформацію та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладення договору, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, інші важливі правові аспекти. Паспорт підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.12-14).
- у графіку платежів, який є додатком №1 до кредитного договору № 00-3889068 від 09.07.2021 року і підписаний сторонами, встановлено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з поверненням кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також визначено загальну вартість кредиту для позичальника (а.с.11).
- згідно з повідомленням ТОВ «ФінансоваКомпанія «Сан-Райз Фінанс» від 30.06.2022 року було проведене успішне перерахування коштів на суму 10 000 грн. 09.07.2021 року на картку відповідача (а. с. 17).
- відповідно до детального розрахунку заборгованості від 24.11.2021 року загальна заборгованість 32 800 грн., заборгованість за тілом кредиту 10 000 грн., заборгованість за відсотками 22800 грн. (а. с. 18-20).
- згідно з довідкою про ідентифікацію відповідач ідентифікований ТОВ «Качай гроші», акцепт договору здійснено аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (а. с. 21).
- відповідно до договору факторингу № 24112021/2 від 24.11.2021 ТОВ «Качай гроші» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром.
- у витягу з реєстру боржників до договору факторингу за номером 493 зазначений відповідач, загальна сума заборгованості якого 32800 грн.
- згідно з актом приймання-передачі від 24.11.2021 та платіжним дорученням № 58886 від 26.11.2021 року позивач прийняв реєстр боржників ТОВ «Качай гроші» від 24.11.2021 року, кількість боржників 1458 (а. с. 42-43).
ТОВ «Качай гроші» підтвердило набуття ним правонаступництва від первісного кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал». який свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.
Тобто, між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, а також відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Колегія суддів виходить с наступного.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону).
Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини першої статті 3 Закону).
З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не було б укладено.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір № 00-3889068 від 09.07.2021 року між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Зі змісту договору встановлено, що ОСОБА_1 при його оформленні самостійно зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, зареєстроване місце проживання.
ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав ОСОБА_1 за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання договору позики.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції правильно вважав доведеним, що договір кредитної лінії підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, який був надісланий кредитором на номер телефону, зазначений відповідачем при реєстрації на сайті кредитодавця.
Паспорт громадянина України та карта платника податків ОСОБА_1 які додані до апеляційної скарги, повністю співпадають з реквізитами позичальника вказаної у кредитному договорі № 00-3889068 від 09.07.2021 року, що додатково підтверджують належність саме йому цього договору.
Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем, кредитний договір не був би укладений між сторонами, суд дійшов правильного висновку, що цей правочини, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21).
Після підписання електронним підписом кредитного договору і прийняття акцепту оферти у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у товариства виникли зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з повернення кредитних коштів.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо не укладення з ним вказаного договору та неотримання відповідачем за цим договором грошових коштів (позики) на свій картковий рахунок.
Повідомленням ТОВ «Фінансова Компанія «Сан-Райз Фінанс» від 30.06.2022 року було проведене успішне перерахування коштів на суму 10 000 грн. 09.07.2021 року на картку відповідача. Отже, ТОВ «Качай гроші» виконало взяті на себе зобов'язання надавши ОСОБА_1 кредитні кошти та надало суду підтвердження факту перерахування йому коштів.
Частиною першою статті 526ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У справі, що переглядається позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Окрім того, відповідач, зазначаючи в апеляційній скарзі, що він не укладав кредитний договір, не надав жодних доказів на підтвердження цього, зокрема, не звертався до суду із позовом про визнання цього договору недійсним або до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій.
Також не спростовано, що банківська платіжна картка № НОМЕР_4 не належить позичальнику.
Крім того, з метою перевірки доводів апеляційної скарги, ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.10.2024 року витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» інформацію про назву (найменування) банківської установи з вказівкою МФО банку, яким було емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , на яку ТОВ «Качай гроші» перерахувало 09.07.2021 року ОСОБА_1 10000 грн. на виконання зобов'язань за кредитним договором № 00-3889068 від 09.07.2021 року.
22.10.2024 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надано відповідь, згідно якої встановлено, що банком, яким було емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , на яку ТОВ «Качай гроші» перерахувало 09.07.2021 року ОСОБА_1 10000 грн. на виконання зобов'язань за кредитним договором № 00-3889068 від 09.07.2021 року є monobank, що підпорядкований АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ: 21133352, Адреса: 04114, місто Київ, вул.Автозаводська, будинок 54/19).
В подальшому, ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.10.2024 року витребувано від Акціонерного товариства «Універсал Банк»: інформацію про особу (прізвище, ім'я та по-батькові, число, місяць та рік народження, реквізити документа, що посвідчує особу, зареєстровану адресу місця проживання, місце роботи, фінансовий номер оператора мобільного зв'язку клієнта), якій видано банківську карту № НОМЕР_4 з вказівкою на дату видачі емітованої картки і номеру рахунку; інформацію про рух коштів (надходження, пересилання та зняття грошових коштів) по рахунку (рахункам відкритим на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) у період з 09.07.2021 року по 06.11.2021 року включно з вказівкою найменування конрагнентів та призначенням платежів; інформацію про отримання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) з 09.07.2021 року від ТОВ «Качай гроші» грошових коштів у розмірі 10000 грн.; інформацію чи звертався ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) до АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) про помилкове зарахування на його рахунок коштів від ТОВ «Качай гроші» у розмірі 10000 грн. у вищевказаний період .
08.11.2024 року на адресу суду від Акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшла відповідь, з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_2 ), Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 . Номер Рахунку - НОМЕР_6 . Дата відкриття рахунку - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Номер телефону НОМЕР_3 , був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_2 ), у період з 09.07.2021 року по 11.10.2021 року. Фінансовий номер телефону НОМЕР_3 був змінений ОСОБА_1 11.10.2021 року на номер: НОМЕР_7 .
09.07.2021 року було зарахування коштів у розмірі 10 000 грн. від «FCSR KG» на платіжну картку № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_2 ).
Звернень ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) до Банку, щодо помилкового зарахування на його рахунок коштів від ТОВ «Качай гроші» у розмірі 10000 грн. у період з 09.07.2021 року, не зафіксовано.
З розрахунку наданого Банком, вбачається що після зарахування коштів у розмірі 10 000 грн. на банківську картку ОСОБА_1 , останній активно вказаною сумою розраховувався та витрачав вказані кошти.
З огляду на викладене, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не спростував вищевказану заборгованість, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надав. В свою чергу, надані позивачем докази є достатніми та належними, сумніватися в об'єктивності яких у суду немає підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Твердження скаржника про те, що копії окремих аркушів договору факторингу № 24112021/2 від 24.11.2021 року є не належним чином засвідченою копією документа тому це є неналежним та достовірним доказом переуступлення права вимоги, апеляційним судом не приймаються, оскільки позивачем надано до суду копії договору факторингу № 24112021/2 від 24.11.2021 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 24112021/2 від 24.11.2021 року, акту приймання - передачі реєстру боржників до Договору факторингу № 24112021/2 від 24.11.2021 року, платіжного доручення про оплату купівельної ціни за договвром факторингу № 24112021/2 від 24.11.2021 року, з яких вбачається що вони належним чином завірені, повно і всебічно встановлюють факт відступлення права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром.
Більше того, стороною відповідача, яка сумнівається у достовірності договорів факторингу та додатків до них, не заявлено відповідних клопотань про витребування оригіналів таких доказів для огляду.
Тому з боржника на користь нового кредитора підлягає стягненню спірна заборгованість за кредитним договором.
Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість рішення суду на увагу не заслуговують і спростовуються правильністю висновків суду.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, колегія суддів ураховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Оскільки апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Білика Віктора Станіславовича - залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 березня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений: 27.12.2024 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
С.О. Погорєлова