Номер провадження: 11-сс/813/1785/24
Справа № 496/6709/24 1-кс/496/2349/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 04.11.2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні №12024163250000084 від 08.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 04.11.2024 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 21.02.2024 року у кримінальному провадженні №12024163250000084 від 08.04.2024 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим було дотримано вимоги щодо вручення повідомлення про підозру, в порядку, передбаченому КПК України для вручення повідомлень (ст. ст. 111, 135 КПК України).
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що підозра вручена не у передбачений КПК спосіб, а саме те, що воно було надано до комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» лише 12.09.2024 та не містить підпису особи, яка вручила дане повідомлення.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 .
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення захисників, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 8 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 404 КПК встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Так, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
За змістом ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Частина 1 ст. 277 КПК встановлює, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024163250000084 від 08.04.2024 року.
11.09.2024 року у кримінальному провадженні №12024163250000084 від 08.04.2024 року відносно ОСОБА_9 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Колегія суддів зауважує, що п итання наявності або відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення, а також допустимості зібраних доказів на підтвердження винуватості особи у вчиненні певного кримінального правопорушення не є предметом судового контролю під час досудового розслідування, а відносяться виключно до повноважень суду на стадії судового розгляду в межах пред'явленого особі обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування, виключно слідчий та прокурор є саме тими суб'єктами, які відповідно до положень ст. 284 КПК України, наділені повноваженнями приймати процесуальні рішення у площині встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України) та не встановлення достатності доказів для доведення винуватості особи в суді (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Суд апеляційної інстанції вважає, що повідомлення про підозру від 21.02.2024 відповідає вказаній вимозі.
Щодо доводів захисника про порушення порядку вручення повідомлення про підозру, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 КПК України вказаного закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п. 46 рішення від 27.02.1980 у справі «Deweer v. Belgium») особа повинна набути статус підозрюваного виключно у передбаченому законом порядку, з дотриманням установленої законом процедури. Інакше вона не може вважатися такою, що набула процесуального статусу підозрюваного у межах кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч.1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 1 ст. 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Частиною 1 ст. 135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
В судовому засіданні апеляційним судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що повідомлення про підозру ОСОБА_9 було складено 11.09.2024 року та дізнавачем вживались заходи до вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, зокрема, в день складання підозри, 11.09.2024 року надсилались засобами поштового зв'язку за адресою проживання ОСОБА_9 , а саме АДРЕСА_1 . За вказаною адресою ОСОБА_9 викликалось до дізнавача.
Слід зазначити, що вказана адреса проживання, зазначалась самим ОСОБА_9 у його заявах та поясненнях у кримінальному провадженні, а також в матеріалах кримінального провадження №12024163250000084 від 08.04.2024 року за ознаками ст. 356 КК України, наявна копія договору дарування садового будинку від 06.11.2023 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області, де ОСОБА_9 зазначено адресу свого проживання - АДРЕСА_1 .
Так як, у день складення повідомлення про підозру ОСОБА_9 був відсутній за місцем проживання, про що складено рапорт від 11.09.2024 року дізнавачем СД ВП №2 ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_11 , у зв'язку із цим повідомлення про підозру також було направлено засобами поштового відправлення на адресу Комунального підприємства «Житлово-комунального сервісу» «Хмельницький».
Так, згідно КПК України право застосувати особливий порядок вручення повідомлення про підозру (у спосіб, передбачений для вручення повідомлень) виникає лише у чітко визначеному законом випадку. У частині першій статті 278 Кодексу йдеться про те, що у спосіб, передбачений Кодексом для вручення повідомлень, повідомлення про підозру вручається у випадку неможливості такого вручення особисто.
Кримінальний процесуальний кодекс України регламентує, що у разі неможливості вручити особисто, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи (Глава 11 КПК України, ст.ст. 135, 136), тобто шляхом: надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК); врученням під розписку дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК). З викладеного убачається, що КПК України містить вичерпний перелік способів, з дотриманням яких повідомлення про підозру може бути вручене.
Таким чином було дотримано процесуальні вимоги щодо вручення повідомлення про підозру, в порядку, передбаченому КПК України для вручення повідомлень ( ст.ст. 111, 135 КПК України).
Отже, слідчий суддя, розглядаючи скаргу захисника про скасування повідомлення про підозру, в повній мірі дотримався вимог закону, перевіривши та надавши належну оцінку обставинам, викладеним у скарзі. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Одночасно, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивовано, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 303, 306, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого суддіБіляївського районного суду Одеської області від 04.11.2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні №12024163250000084 від 08.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4