Рішення від 27.12.2024 по справі 295/11888/24

Справа №295/11888/24

Категорія 139

2-а/295/176/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Єригіної І.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом представника позивача адвоката Козирєва Ігоря Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Управілння патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2644710 від 20.07.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.07.2024 року, поліцейським інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції у Житомирській області Оваденко Андрієм Петровичем винесено Постанову серії ЕНА № 2644710 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення пункту 2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

ОСОБА_1 інкриміновано що 20.07.2024 року приблизно о 14 год. 12 хв. в м. Житомир, по вул. Крошенська, 28 водій керував т.з. будучи особою яка позбавлена права керувати т.з. Обставини викладені в постанові від 20.07.2024 року не відповідають дійсності, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 4 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 автомобілем не керував. Вказав, що з відео фіксація, яка отримана із матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 295/11301/24, що перебуває в провадженні Богунського районного суду м. Житомира (суддя Чорній Р.О.) вбачається, що 20.07.2024 року, приблизно о 14 год. 12 хв. автомобіль марки «Шкода» р.н. НОМЕР_1 був припаркований в подвір'ї багатоквартирного житлового будинку. В той час коли працівники поліції під'їхали до двору, на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Шкода» перебував ОСОБА_1 . Двигун автомобіля був вимкнений. ОСОБА_1 не мав наміру та фізичної можливості користуватись автомобілем.

Представник відповідача Управління патрульної поліції скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача, викладені у позові є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію обґрунтував тим, що відповідно до змісту постанови серії ЕНА NQ2644710 20.07.2024 року близько 12:28 години 20.07.2024 у м. Житомирі по вулиці Крошенська, 28 інспектором поліції Оваденком Андрієм Петровичем було зупинено транспортний засіб SKODA OCTAVIA з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який був позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік постановою Богунського районного суду м. Житомира від 01.12.2023 по справі 295/8231/23, в результаті чого позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КупАП є винесена у встановленому законом порядку постанова на підставі рішення Богунського районного суду від 01.12.2023 по справі 295/8231/23, що набрала законної сили 12.12.2023 та відеофіксація події.

На відеозаписі із автомобільного відеореєстратора спостерігається рух автомобіля SKODA OCTAVIA з номерним знаком НОМЕР_1 о 14 годині 12 хвилин 16 секунд, після чого авто паркується. Відеозапис із портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського починається із 14 години 12 хвилин 59 секунд, поліцейський підходить до автомобіля позивача, у цей час позивач пересаджується із водійського сидіння на пасажирське, очевидно, таким чином намагаючись уникнути адміністративної відповідальності. У цей час в автомобілі та поблизу відсутні будь - які інші особи, окрім позивача. Отже, відсутні будь-які сумніви щодо керування автомобілем саме позивачем.

Суд, дослідивши адміністративний позов, долучені до нього документи, відзив на позов, встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що 20.07.2024 року винесено постанову серії ЕНА №2644710, відповідно до якої близько 12:28 години 20.07.2024 у м. Житомирі по вулиці Крошенська, 28 інспектором поліції Оваденком Андрієм Петровичем було зупинено транспортний засіб SKODA OCTAVIA з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який був позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік постановою Богунського районного суду м. Житомира від 01.12.2023 по справі 295/8231/23.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені частиною першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

За положеннями статей 249, 276 КУпАП розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року N 3353-XII «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пп. «а» п. 2.1. Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Разом з тим, відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, п. 2.1. Правил дорожнього руху встановлено обов'язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами на 1 рік постановою Богунського районного суду м. Житомира від 01.12.2023 по справі 295/8231/23.

Після цього інспектором патрульної поліції у відношенні позивача було складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2644710 від 20.07.2024.

Відповідно до 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, інспектором патрульної поліції були дотриманні права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів була винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення в межах санкції статті.

Крім того, на відеозаписі із автомобільного відеореєстратора, що доданий представником відповідача на диску DVD-R до поданого відзиву спостерігається рух автомобіля SKODA OCTAVIA з номерним знаком НОМЕР_1 о 14 годині 12 хвилин 16 секунд, після чого авто паркується. Відеозапис з назвою «export-rgaf6.mp4» із портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського починається із 14 години 12 хвилин 59 секунд, поліцейський підходить до автомобіля позивача, у цей час водій пересаджується із водійського сидіння на пасажирське.

Диск з відеозаписом доданий представником позивача не відтворюється, містить лише відеофайл з назвою «export-rgaf6.mp4», що є аналогічним до відеофайлу наданого представником відповідача на диску додатком до відзиву.

Із наведених підстав не заслуховують на увагу твердження позивача про те, що він 20.07.2024 року не керував транспортним засобом, оскільки дані обставини спростовані наданим до матеріалів спраи відеозаписом з рухом автомобіля та безперервністю вказаних записів.

Суд звертає увагу, що хоч КАС України і покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідача, однак це не може розумітися таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд виклавши її по справах №760/2846/17 від 14,03.2018; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17-, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19) та згідно висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 14.03.2018 у справі N 760/2846/17.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. З цього випливає обов'язок сторін доказувати факти (обставини). Цей обов'язок у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна доказати факти, на які вона посилається.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Слід звернути увагу, що зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. Таким чином, принципи змагальності сторін та диспозитивності не виключають, а ні надання доказів позивачем, а ні тягар доказування наданих до суду відомостей і доказів. У такому випадку, на відповідача покладається доказування правових підстав рішення (тобто правомірності), а на позивача обов'язок довести обставини викладені ним.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не було допущено порушень при розгляді справи та складанні постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2644710 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4. ст. 126 КУпАП, а отже підстави для задоволення його позовних вимог відсутні.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Постанову суб'єкта владних повноважень залишити без змін, а позовну заяву представника позивача адвоката Козирєва Ігоря Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Управілння патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушенн без задоволення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. Покровська, 96.

Суддя І.М. Єригіна

Попередній документ
124111047
Наступний документ
124111049
Інформація про рішення:
№ рішення: 124111048
№ справи: 295/11888/24
Дата рішення: 27.12.2024
Дата публікації: 30.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (27.12.2024)
Дата надходження: 07.08.2024
Предмет позову: скасування постанови