Справа № 274/2166/24 Провадження № 2/0274/802/24
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
27.12.24 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Юсової О.А.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1
доБердичівської міської ради Житомирської області, представником якої є Окунь О.М.,
провизначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визначити їй додатковий строк - два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті онука - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті онука у зв'язку з, зокрема, пропуском нею терміну для прийняття спадщини та не підтвердженням факту постійного проживання зі спадкодавцем на час прийняття спадщини. Цей строк вона пропустила з поважних причин, оскільки їй не було відомо, що інші спадкоємці її онука першої черги за законом правом на прийняття спадщини свідомо не скористалися.
Ухвалою від 29.03.2024 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 06.08.2024 р. замінено неналежного відповідача - ОСОБА_2 , на належного - Бердичівську міську раду Житомирської області.
Бердичівська міська рада Житомирської області своєї позиції щодо предмета спору у порядку визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила, проте від неї надійшла заява від 25.09.2024 р. про розгляд справи за відсутності представника, у якій також вказано, що щодо задоволення позову вона не заперечує.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердичеві Житомирської області (актовий запис № 646 від 08.08.2016 р.), що підтверджується свідоцтвом від 08.08.20223р. про смерть (а. с. 10).
ОСОБА_1 є бабою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом від 17.02.1975 р. про народження ОСОБА_4 , свідоцтвом від 05.10.2011 р. про народження ОСОБА_3 , витягом від 13.04.2010 р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а. с. 9, 15, 23).
Тобто, зважаючи на статті 1216 - 1218, 1222, 1223, 1258 та 1262 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 другої черги за законом.
Відповідно до частини третьої статті 1268, частин першої та другої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частинами першою та другою статті 1220 Цивільного кодексу України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Таким чином ОСОБА_1 як така, що на час відкриття спадщини постійно з ОСОБА_3 не проживала, для прийняття спадщини повинна була подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), проте не зробила цього, що випливає зі змісту її позовної заяви та постанови від 01.12.2023 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Богатирчука А.М. (а. с. 13 - 14).
Статтею 1272 Цивільного кодексу України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суд України від 30.05.2008 р. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Тобто відповідачами у цій справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , і лише за їх відсутності - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З довідки від 17.07.2024 р. приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Богатирчука А.М., заяв від 01.12.2023 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (попередні прізвище - ОСОБА_6 , а. с. 25) ОСОБА_7 про свідомий пропуск ними строку прийняття подищини після смерті сина - ОСОБА_3 , випливає, що інші спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_3 відсутні, так як свідомо пропустили строк прийняття спадщини, на спадщину не претендують, не заперечують проти оформлення спадщини за ОСОБА_1 які б прийняли спадщину, відсутні, (а. с. 60, 42, 43).
Як зазначалося вище, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердичеві Житомирської області, у тому Суд виходить з того, що місцем відкриття спадщини є м. Бердичів Житомирської області.
Таким чином Бердичівська міська рада Житомирської області є належним відповідачем у справі, оскільки місцем відкриття спадщини ОСОБА_3 є м. Бердичів Житомирської області, а інші спадкоємці, які прийняли спадщину ОСОБА_3 , відсутні.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 пропустила строк, встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо, що інші спадкоємці її онука першої черги за законом правом на прийняття спадщини свідомо не скористалися.
Частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення зазначеної норми Цивільного процесуального кодексу України ОСОБА_1 не довела, що їй не було відомо, що інші спадкоємці її онука першої черги за законом правом на прийняття спадщини свідомо не скористалися.
Але якщо ж навіть і виходити з того, що ОСОБА_1 не знала про те, що інші спадкоємці її онука за першої черги законом правом на прийняття спадщини свідомо не скористалися, то ця обставина не перешкоджала їй у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк вчинити дії з прийняття спадщини (подати заяву про прийняття спадщини) після смерті онука - ОСОБА_3 .
Таким чином невчинення ОСОБА_1 дій з прийняття спадщини після смерті онука - ОСОБА_3 , не пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, тобто причини, з яких вона не вчинила ці дії, не є поважними.
Разом з тим, оскільки, як зазначалось вище, інші спадкоємці ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, відсутні, а Бердичівська міська рада Житомирської області щодо задоволення позову не заперечує, Суд вважає, що визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті онука - ОСОБА_3 , відповідатиме таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бердичівської міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 13576960) задовольнити.
2. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут