Номер провадження: 33/813/2889/24
Номер справи місцевого суду: 495/7874/24
Головуючий у 1-й інстанції Волкова Ю.Ф.
Доповідач Лозко Ю. П.
16.12.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника Клименка Станіслава Юрійовича
на постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2024 року
встановив:
Постановою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол ПдРУ № 294396 від 26 липня 2024 року) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол ПдРУ № 294220 від 13 серпня 2024 року) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700 грн. На підставі статті 36 КУпАП остаточно визначено ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 липня 2024 року близько 15:25 год. солдат ОСОБА_1 здійснив прояв недбалого ставлення до несення служби, що виразилось у неналежному виконанні військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, а саме - 25.07.2024 під час перебування у прикордонному наряді «Контрольний пост» на місці несення служби під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Одеська область, Білгород - Дністровський район, транзитна ділянка автомобільної дороги «Одеса-Рені») в порушення вимог наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11.04.2022 № 447 «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень», не вжив заходів, щодо перевірки багажного відділення легкового транспортного засобу «Volkswagen» державний номер НОМЕР_2 та безпідставно надав дозвіл на проїзд транзитною ділянкою автодороги «ОДЕСА - РЕНІ» громадянину України, який слідував на транспортному засобі «Volkswagen», державний номер НОМЕР_2 , (з приховуванням у багажному відділенні т/з) та в подальшому запросив статус біженця у представників прикордонної поліції Республіки Молдова, таким чином солдат ОСОБА_1 порушив вимоги абзаців 3, 4 пункту 11 розділу II «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 № 1261, зареєстрованої в Мінюсті України 06.11.2015 за № 1391/27836, пункту 5 наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11.04.2022 № 447-АГ «Про запровадження додаткових режимних обмежень» (із внесеними змінами та доповненнями) та статті 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.
Крім цього, 30 липня 2024 року близько 12 год. 20 хв. солдат ОСОБА_1 здійснив прояв недбалого ставлення до несення служби, що виразилось у неналежному виконанні військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, а саме 30.07.2024 року під час перебування у прикордонному наряді «Контрольний пост» на місці несення служби під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 , транзитна ділянка автомобільної дороги «Одеса- Рені») в порушення вимог наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11.04.2022 N° 447 «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень», безпідставно надав дозвіл на проїзд транзитною ділянкою автодороги «ОДЕСА - РЕНІ» 2 (двом) громадянам України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які слідували на рейсовому транспортному засобі «IVECO» державний номер НОМЕР_3 в подальшому стало відомо, то зазначених осіб було виявлено на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) на блокпосту «Тарутине» за спробу незаконного перетину державного кордону та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 cт. 204-1 Кодексу. Солдат ОСОБА_1 порушив вимоги абзаців 3,4 пункту 11 розділу II «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 № 1261, зареєстрованої в Мінюсті України 06.11.2015 за № 1391/27836, пункту 5наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11.04.2022 № 447-АГ «Про запровадження додаткових режимних обмежень» (із внесеними змінами та доповненнями) та статті 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.
В апеляційній скарзі захисник Клименко С.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
За доводами апеляційної скарги у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол ПдРУ №294396), оскільки у матеріалах справи відсутні конкретні докази, які б підтверджували участь ОСОБА_1 у пропуску громадян України через транзитну ділянку «Одеса-Рені», як і не надано достатніх доказів, які б однозначно ідентифікувала ОСОБА_1 як особу, що здійснила пропуск громадян. Відсутні відомості (прізвище, ім'я, по-батькові) про конкретну особу, яка начебто незаконно перетнула державний кордон, також не надано доказів на підтвердження того, що ця особа, після перетину державного кордону зверталася до уповноважених осіб Республіки Молдова з метою отримання статусу біженця. Відеозаписи, які б підтверджували обставини, зафіксовані та викладені у протоколі, зокрема про те, що 25 липня 2024 року було здійснено пропуск громадянина України, який слідував на транспортному засобі «Vokswagen» д.н. НОМЕР_2 через транзитну ділянку автодороги «Одеса-Рені». Крім цього, у справі відсутня посадова (службова) інструкція прикордонного наряду «Контрольний пост», тому відсутня чітка інформація про обов'язки ОСОБА_4 щодо пропуск через транзитну ділянку, також відсутній висновок службового розслідування, витяги з книги прикордонної служби, копії військового посвідчення, які б підтверджували, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем.
Як на підставу відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол ПдРУ №294220) захисник посилається на те, що у матеріалах справи відсутні конкретні докази, які б підтверджували участь ОСОБА_1 у пропуску громадян України через транзитну ділянку «Одеса-Рені», як і не надано достатніх доказів, які б однозначно ідентифікували ОСОБА_1 як особу, що здійснила пропуск громадян. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким було інкриміновано спробу незаконного перетину державного кордону, хоча і були визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, однак їх було звільнено від адміністративної відповідальності, тому факти спроби незаконного перетину кордону, не спричинили значних правопорушень, що на переконання захисника, ставить під сумнів суттєвість недбалого ставлення ОСОБА_1 до несення служби. Судом не враховано, що в момент виконання ОСОБА_1 службових обов'язків на прикордонному наряді «Контрольний пост», не було виявлено ознак того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають намір незаконно перетнути державний кордон, оскільки жодних підозрілих дій або документальних підстав для затримання цих осіб під час проїзду транзитною ділянкою не було. У справі відсутня посадова (службова) інструкція прикордонного наряду «Контрольний пост», тому відсутня чітка інформація про обов'язки ОСОБА_1 щодо пропуску через транзитну ділянку. Крім цього, у справі відсутня посадова (службова) інструкція прикордонного наряду «Контрольний пост», тому відсутня чітка інформація про обов'язки ОСОБА_1 щодо пропуску через транзитну ділянку, також відсутній висновок службового розслідування, витяги з книги прикордонної служби, копії військового посвідчення, які б підтверджували, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем. Викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає жодного підпункту, який начебто порушив ОСОБА_1 . Відсутнє відображення усіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, що порушує принцип правової визначеності та унеможливлює належну оцінку доказів з точки зору доведеності сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак інкримінованого правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник також порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що справу розглянуто без участі
ОСОБА_1 та його захисника, копію оскаржуваної постанови адвокат отримав лише 01 листопада 2024 року.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Клименко С.Ю. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Клименка С.Ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.
Поважними причинами потрібно вважати лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може бути задоволене.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Так, 23 жовтня 2024 року судом прийнято оскаржувану постанову, тому у відповідності до ст. 294 КУпАП перебіг строку на апеляційне оскарження цієї постанови суду розпочався з 24 жовтня 2024 року і закінчився 04 листопада 2024 року.
Цю справу суддею розглянуто без участі ОСОБА_1 та його захисника, копію оскаржуваної постанови адвокат Клименко С.Ю. отримав під розписку 01 листопада 2024 року, апеляційна скарга подана 05 листопада 2024 року.
З огляду на вказане, апеляційний суд вважає наведені апелянтом доводи у якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, у зв'язку з чим клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує таке.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №294396 від 26 липня 2024 року та серії ПдРУ №294220 від 13 серпня 2024 року; документами, що посвідчують особу; висновком службового розслідування по факту можливого недбалого ставлення до військової служби військовослужбовцями; поясненнями учасників адміністративного правопорушення; витягом з книги прикордонної служби особового складу станом на 30 липня 2024 року.
Щодо висновків суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол ПдРУ №294396 від 26 липня 2024 року) та накладення стягнення у розмірі 17000 грн, апеляційний суд зауважує про таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов'язок, обумовлений з'ясуванням істотних обставин справи, перелік яких визначено законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.
При цьому, законодавець у положеннях ст. 7 КУпАП констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу.
Частина перша статті 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби. Частина друга цієї статті встановлює відповідальність діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Диспозиція вказаної норми ст. 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, указана норма за своєю властивістю є бланкетною, тобто з метою її застосування та врегулювання суспільних відносин, виникає необхідність звернення до нормативно-правових актів, які детально регламентують порядок проходження військової служби.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії третьої групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), має військове звання солдат, що підтверджується витягом з книги прикордонної служби списку особового складу впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) станом на 30 липня 2024 року (а.с. 27).
Основні завдання, права, обов'язки та порядок організації служби прикордонних нарядів з охорони державного кордону і під час виконання завдань, спрямованих на реалізацію функцій Державної прикордонної служби України, визначені Інструкцією про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року №1261 (далі - Інструкція).
Контрольний пост - прикордонний наряд у складі трьох та більше прикордонників, який призначається для виявлення і затримання правопорушників, здійснення контролю за дотриманням правил прикордонного режиму та виконання інших завдань у межах ділянок відповідальності підрозділів охорони кордону, спрямованих на запобігання вільному переміщенню в межах контрольованого прикордонного району зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон, та засобів терору, блокування та ізоляції визначених районів (абзац перший пункту 12 глави 5 розділу II Інструкції).
Контрольний пост несе службу на обладнаних стаціонарних постах або у визначеному місці, для чого може забезпечуватися переносним комплектом шлагбаумів і дорожніх знаків, засобами для примусової зупинки транспортних засобів, диском з червоним світлоповертачем (для зупинки транспортних засобів), жилетами зі світлоповертаючими стрічками, сигналізаційними приладами для недопущення обходу місця несення служби, мобільним автоматизованим комплексом, засобами радіаційного, хімічного, біологічного захисту, службовою документацією (абзац другий пункту 12 глави 5 розділу II Інструкції).
Під час виконання завдань контрольний пост зобов'язаний: здійснювати перевірку документів у визначеної категорії осіб, які перебувають у транспортному засобі, наявності і дійсності реєстраційних документів на транспортний засіб, огляд транспортних засобів з метою виявлення правопорушників, зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон, інших підозрілих предметів. Вживати заходів щодо недопущення спроб осіб обминути місце несення служби прикордонного наряду (абзаци шість, сім пункту 12 глави 5 розділу II Інструкції).
Прикордонним нарядам забороняється надавати переваги в перетинанні державного кордону або при в'їзді на тимчасово окуповану територію та виїзді з неї особам, транспортним засобам та вантажам, крім випадків, установлених законом (абзац шостий пункту 11 глави 2 розділу II Інструкції).
Відповідно до пункту 5 наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби №447-АГ від 11 квітня 2022 року заборонено в'їзд (вхід) на ділянку автомобільної дороги ОДЕСА-РЕНІ на 48+600 та 60+300 км: особам в пішому порядку; особам - громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, за винятком тих, що мають законні підстави для виїзду за кордон в пунктах пропуску; особам, які перевозять громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не мають законних підстав для виїзду за кордон в пунктах пропуску.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відтак, тягар доказування на предмет доведеності достатності доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого адміністративного правопорушення покладено на особу, що складала протокол про адміністративне правопорушення.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №294396 від 26 липня 2024 року, ОСОБА_1 звинувачується у тому, що він 25 липня 2024 року близько 15:25 год здійснив прояв недбалого ставлення до несення служби, що виразилося у неналежному виконанні військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, а саме 25 липня 2024 року під час перебування у прикордонному наряді «Контрольний пост» на місці несення служби під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Одеська область, Білгород-Дністровський район, транзитна ділянка автомобільної дороги «Одеса-Рені») в порушення вимог наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11 квітня 2022 року №447 «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень», не вжив заходів, щодо перевірки багажного відділення легкового транспортного засобу «Volkswagen» державний номер НОМЕР_2 та безпідставно надав дозвіл на проїзд транзитною ділянкою автодороги «Одеса-Рені» громадянину України, який слідував на транспортному засобі «Volkswagen» державний номер НОМЕР_2 (з приховуванням у багажному відділенні т/з) та в подальшому запросив статус біженця у представників прикордонної поліції Республіки Молдова, таким чином солдат ОСОБА_1 порушив вимоги абзаців 3,4 пункту 11 розділу II «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19 жовтня 2015 року №1261, зареєстрованої в Мінюсті України 06 листопада 2015 року за №1391/27836, пункт 5 наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11 квітня 2022 року №447-АГ «Про затвердження додаткових режимних обмежень» (із внесеними змінами та доповненнями) та статті 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ».
До зазначеного вище протоколу, окрім паспорту ОСОБА_1 , долучено письмові пояснення останнього, в яких він зазначив, що ніс службу, близько 15:24 на КРП Удобне прибув транспортний засіб «Volkswagen» державний номер НОМЕР_2 , в салоні цього автомобіля знаходилися три особи жіночої статі, він дав вказівку водію відкрити багажник та представити транспортний засіб для огляду. В подальшому транспортний засіб на великій швидкості поїхав по дорозі Одеса-Рені.
Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол ПдРУ №294396) до матеріалів справи, усупереч вимог ст. 251 КУпАП, уповноваженою службовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не долучено.
Матеріали справи не містять відомостей стосовно того, що після перетинання державного кордону транспортного засобу «Volkswagen» державний номер НОМЕР_2 , один із його пасажирів, а саме громадянин України, який нібито приховувався у багажному відділенні цього транспортного засобу, звернувся до представників прикордонної поліції Республіки Молдова з метою отримання статусу біженця, як про те зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, поза розумним сумнівом, за допомогою джерел доказування, особою, уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення не доведено, що ОСОБА_1 безпідставно надав дозвіл на проїзд транзитною ділянкою громадянину України, який нібито (за обставин викладених у протоколі) знаходився у багажному відділенні вказаного вище автомобіля, тобто не доведено існування обставин, настання яких ставиться у провину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з положеннями частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти росії" ("Malafeyeva у russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти росії" ("Karelin у. russia" заява N 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Сукупність відомостей, долучених до матеріалів справи, не містять достатніх та вагомих доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність у діянні
ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол ПдРУ №294396) та вказували б на недбале чи несумлінне ставлення ОСОБА_1 до військової служби, обставин, які б свідчили про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі протоколу ПдРУ №294396 від 26 липня 2024 року, апеляційний суд не вбачає.
Наведеного вище суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, тому постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2024 року в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол ПдРУ №294396 від 26 липня 2024 року) та накладення на нього стягнення у розмірі 17000 грн необхідно скасувати та закрити у цій частині провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол ПдРУ №294396 від 26 липня 2024 року).
З цих підстав, оскаржувана постанова також підлягає зміні, шляхом виключення з їїмотивувальної та резолютивної частини застосування судом вимог статті 36 КУпАП щодо накладення на ОСОБА_1 остаточного адміністративного стягнення.
Щодо висновків суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол ПдРУ №294220 від 13 серпня 2024 року) та накладення стягнення у розмірі 18700 грн, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ від 13 серпня 2024 року, ОСОБА_1 звинувачується у тому, що він: «30 липня 2024 року близько 12:20 год здійснив прояв недбалого ставлення до несення служби, що виразилося у неналежному виконанні військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, а саме 30 липня 2024 року під час перебування у прикордонному наряді «Контрольний пост» на місці несення служби під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Одеська область, Білгород-Дністровський район, транзитна ділянка автомобільної дороги Одеса-Рені») в порушення наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11 квітня 2022 року №447 «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень», безпідставно надав дозвіл на проїзд транзитною ділянкою автодороги «Одеса-Рені» 2 (двом) громадянам України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які слідували на рейсовому транспортному засобі «IVECO» державний номер НОМЕР_3 в подальшому стало відомо, що зазначених осіб було виявлено на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) на блокпосту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за спробу незаконного перетину держаного кордону та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, таким чином солдат ОСОБА_1 порушив вимоги абзаців 3,4 пункту 11 розділу «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19 жовтня 2015 року №1261, зареєстрованої в Мінюсті України 06 листопада 2015 року за №1391/27836, пункт 5 наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11 квітня 2022 року №447-АГ «Про затвердження додаткових режимних обмежень» (із внесеними змінами та доповненнями) та статті 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ».
До зазначеного вище протоколу, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення до матеріалів справи також долучено лист начальника відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_1 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України ОСОБА_9 №16.3/49526-24-Вих від 31 липня 2024 року, адресований начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_10 в якому зазначено, що солдат ОСОБА_11 можливо порушив вимоги «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19 жовтня 2015 року №1261, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ст. 172-15 КУпАП (а.с. 19).
На підставі зазначеного вище листа, проведено службове розслідування по факту можливого недбалого ставлення до військової служби військовослужбовцями відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону.
Із зазначеного вище висновку убачається, що комісією, яка проводила службове розслідування встановлено, що 30 липня 2024 року інспектор прикордонної служби 3 категорії 3 групи інспекторів прикордонної служби солдат ОСОБА_11 , виконуючи наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Контрольний пост» в місці несення служби під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (із завданням перевірки документів) о 11:18 30 липня 2024 року в порушенням вимог Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 11 квітня 2022 року №447 «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень», не вжив заходів правового реагування та безпідставно надав дозвіл на проїзд транзитною ділянкою автодороги «Одеса-Рені», громадянам України: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які слідували в рейсовому автобусі марки «Івеко», реєстраційний номер НОМЕР_3 , сполученням Одеса-Арциз. В подальшому стало відомо, що зазначених осіб було виявлено на ділянці відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) на блокпосту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за спробу незаконного перетину державного кордону та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
З пояснень старшого інспектора прикордонної служби відділення моніторингу обстановки впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_14 , наданих ним під час службового розслідування убачається, що 30 липня 2024 року близько 16:10 год, під час несення служби, він разом з ОСОБА_15 зупинив рейсовий автобус марки «Мерседес Спринтер» державний номер НОМЕР_4 , в салоні якого виявлено 2 пасажирів, а саме ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , які прямували в напрямку державного кордону з метою незаконного перетину державного кордону на вихід з України до Республіки Молдова. Будь-якої випереджувальної інформації щодо можливого порушення державного кордону або підготовки до порушення державного кордону на цьому напрямку від інспекторів відділення моніторингу обстановки, представників оперативно-розшукового підрозділу, місцевого населення та інших джерел не надходило.
Надаючи пояснення під час службового розслідування, ОСОБА_11 стверджував, що 30 липня 2024 року близько 11:18 год він не вжив заходів правового реагування та безпідставно надав дозвіл на проїзд ділянкою дороги Одеса-Рені громадянам України ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які слідували на транспортному засобі марки «Івеко» державний номер НОМЕР_3 сполученням Одеса-Арциз. Зазначені особи для перевірки надали посвідчення працівників поліції та фото лікарняного листа, та йому здалося, що ці особи надали припис про їх прибуття в Тарутине.
Комісією, що проводила службове розслідування встановлено, що бодікамерою зафіксовано, як 30 липня 2024 року о 11:17 год солдатом ОСОБА_17 було розпочато перевірку документів у пасажирів рейсового автобусу, який слідував з м.Одеса в напрямку м. Арциз. В цьому транспортному засобі слідували переважно жінки. В ході перевірки документів було знято з автобусу 1 особу (військовослужбовця), який слідував без листа про відрядження та без відпускного квитка. Поряд з цим, перевірка документів у 2 осіб в цивільному одязі, які надали для перевірки службові посвідчення національної поліції (солдатом ОСОБА_17 навіть не переглядалися) та обидва показали в телефонах фото лікарняних листів, з яких останній зробив висновок, що зазначені особи прямують до Тарутине.
За результатами проведення службового розслідування комісія пропонувала: за порушення вимог 6,7 підпункту 11, пункту 5 розділу II Інструкції, вимог пункту 5 наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11 квітня 2022 рок №447-АГ «Про запровадження додаткових режимних обмежень» та ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ відносно інспектора прикордонної служби 3 категорії 3 групи інспекторів прикордонної служби впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) солдата ОСОБА_18 матеріали службового розслідування направити начальнику впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) для складання адміністративно-процесуальних документів (а.с. 14-18).
Відповідно до п.4 наказу №2127-АГ від 10 серпня 2024 року начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_19 «Про результати службового розслідування» начальнику відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) за порушення вимог 6,7 підпункту 11, пункту 5 розділу II Інструкції, вимог пункту 5 наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11 квітня 2022 рок №447-АГ «Про запровадження додаткових режимних обмежень» та ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, відносно інспектора прикордонної служби 3 категорії 3 групи інспекторів прикордонної служби впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) солдата ОСОБА_18 наказано скласти адміністративно-процесуальні документи (а.с. 32-33).
Також до матеріалів службового розслідування долучено письмові пояснення ОСОБА_1 від 02 серпня 2024 року в яких він зазначав, що виконував наказ на охорону державного кордону в пункті пропуску «ПД» на контрольному посту «Маяки» з 30 липня 2024 року по 31 липня 2024 року. 30 липня 2024 року о 11:18 год він не вжив заходів правового реагування та безпідставно надав дозвіл на проїзд транзитною ділянкою автодороги «Одеса-Рені» громадянам України ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які рухалися на транспортному засобі «Івеко» р.н. НОМЕР_3 сполученням Одеса-Арциз, та надали для перевірки посвідчення працівників поліції та фотографії про лікарняний, що стало відомо під час установлення обставин, на момент перевірки документів йому здалося, що було надано припис щодо прибування в населений пункт Тарутине. У подальшому йому стало відомо, що зазначених вище громадян було виявлено на блокпосту «Тарутине» та в подальшому притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, а саме спробу незаконного порушення державного кордону України поза пунктом пропуску, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП (а.с. 24).
З витягу з бази даних щодо оформлення із застосуванням POS-терміналів транспортного засобу ВН1564 30 липня 2024 року убачається, що 30 липня 2024 року о 11:20 год оформлення зазначеного транспортного засобу здійснював ОСОБА_1 (а.с. 29)
Крім цього, матеріали справи також містять копії протоколів про адміністративне правопорушення ПдРУ №294339 від 30 липня 2024 року та ПдРУ №307252 від 30 липня 2024 року, складених відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП через спробу незаконного перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску (а.с. 20,22).
Згідно з ч.3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 05 вересня 2024 року (справа 514/1406/24) ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності з винесенням усного зауваження.
З викладеного вище убачається, що між неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, яке полягало у безпідставному наданні дозволу на проїзд транзитною ділянкою автодороги «Одеса-Рені» громадянам України ОСОБА_12 та
ОСОБА_13 та наслідками, що настали у вигляді спроби зазначеними вище особами незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, існує прямий причинно-наслідковий зв'язок, що є підставою для притягнення
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у матеріалах справи доказів, які б підтверджували участь ОСОБА_1 у пропуску громадян України через транзитну ділянку «Одеса-Рені» апеляційний суд оцінює критично та відхиляє, як такі, що спростовуються матеріалами справи, зокрема зазначеним вище листом щодо можливих правопорушень, висновком службового розслідування та долученими до нього документами, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Та обставина, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності, однак звільнено від накладення адміністративного стягнення, не спростовує факту неналежного виконання службових обов'язків ОСОБА_1 та не свідчить про відсутність у його діях ознак суспільної шкідливості, тому сама по собі ця обставина не може слугувати підставою для задоволення вимог апеляційної скарги у цій частині.
Відсутність обставин, які б свідчили про наявність у зазначених вище осіб наміру на спробу незаконного перетину державного кордону під час перевірки їх документів ОСОБА_1 , не має правового значення, оскільки у цих осіб були відсутні документи, які надали їм право проїзду транзитною ділянкою автомобільної дороги «Одеса-Рені» у часі та місці несення військової служби ОСОБА_1 .
Аргументи захисника стосовно того, що матеріали справи не містять висновку службового розслідування, та витягу з книги прикордонної служби спростовуються матеріалами справи.
Посилання апелянта на відсутність у справі посадової (службової) інструкції ОСОБА_1 , що на переконання захисника, перешкоджає встановленню його службових обов'язків, апеляційний суд відхиляє, оскільки сукупність відомостей, що містяться у матеріалах справи надають підстави, як для встановлення посади
ОСОБА_1 (інспектор прикордонної служби 3 категорії третьої групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б)), його військового звання (солдат), місце несення служби (прикордонний наряд «Контрольний пост»), дають підстави встановити коло його службових обов'язків та належним чином перевірити правильність правової кваліфікації його дій.
Аналіз змісту протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №294220 від 13 серпня 2024 року дає підстави дійти висновку, що в ньому достатньо чітко і зрозуміло викладено суть інкримінованого правопорушення, що не викликає у апеляційного суду будь-яких зауважень в частині зрозумілості інформації, зафіксованої у ньому. З цих підстав, апеляційний суд відхиляє доводи захисника щодо не відображення у протоколі усіх істотних ознаки складу інкримінованого адміністративного правопорушення, з підстав зазначених в апеляційній скарзі.
За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №294220 від 13 серпня 2024 року).
Апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності розміру адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №294220 від 13 серпня 2024 року) у межах санкції цієї статті у виді штрафу у розмірі 18700 грн, тому, з огляду на положення ч.7 ст. 294 КУпАП, підстав для зміни постанови суду в цій частині, апеляційний суд не вбачає.
Вказівка суду у резолютивній частині постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-20 КУпАП носить характер технічної описки, та може бути виправлена, як за власною ініціативою суду першої інстанції, так і за клопотанням сторони захисту.
Керуючись ст. 294 КУпАП
постановив:
Клопотання захисника Клименка Станіслава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Клименка Станіслава Юрійовича задовольнити частково.
Постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2024 року в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол ПдРУ №294396 від 26 липня 2024 року) та накладення стягнення у розмірі
17000 грн скасувати та закрити у цій частині провадження у справі на підставі
п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП (протокол ПдРУ №294396 від 26 липня 2024 року).
Змінити оскаржувану постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2024 року, виключивши з її мотивувальної та резолютивної частини застосування судом вимог статті 36 КУпАП щодо накладення на ОСОБА_1 остаточного адміністративного стягнення.
В іншій частині постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.П. Лозко