Справа № 157/1964/24
Провадження № 2-а/157/94/24
24 грудня 2024 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
представника позивача Міщук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що 22.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 538 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Згідно із зазначеною постановою він, будучи в належний спосіб оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 15 жовтня 2024 року не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення. В подальшому, не прибувши 15.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пізніше трьох діб від визначених у повістці № 400250 дати і часу прибуття, не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки в будь-який інший спосіб, станом на 22.10.2024 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не перевищує сім календарних днів. Таким чином, він порушив абз. 1 ч. 1 та абз. 12 ч. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час дії особливого періоду.
Із зазначеною постановою він не згідний, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню. На обґрунтування цього зазначив, що 15 жовтня 2024 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та в супроводі працівника цього центру його було доставлено до Маневицької районної лікарні для проходження військово-лікарської комісії, після чого з цією ж метою його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де він пройшов медичний огляд у військово-лікарській комісії, отримав бойове розпорядження і вранці 17 жовтня 2024 року був доставлений до навчального центру, де перебуває на цей час як військовослужбовець. У зв'язку з цим вважає що не порушував вимог абз. 1 ч. 1 та абз. 12 ч. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду, а тому в його діях відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Також зазначив, що всупереч Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерством оборони України № 3 від 01.01.2024, протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 не складався. Крім того, повістки про необхідність прибуття 22.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 йому ніхто не вручав, повідомлень про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на його адресу не надходило, взагалі, станом на зазначену дату він був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .
В оскаржуваній постанові відсутні будь-які належні та допустимі докази про вчинення ним зазначеного правопорушення.
Підтверджуючи зазначені обставини наявними у нього доказами, позивач просить визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та скасувати постанову № 538 від 22.10.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення в сфері порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а провадження у справі закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 26.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник Міщук І.В. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав. Суд розцінює неподання ІНФОРМАЦІЯ_2 відзиву на позов, ненадання матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та незабезпечення участі представника при розгляді справи як визнання позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника ОСОБА_3 серії ВН № 538 від 22.10.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с. 20).
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він, будучи в належний спосіб оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , 15 жовтня 2024 року не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення. В подальшому ОСОБА_1 , не прибувши 15 жовтня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пізніше трьох діб від визначених у повістці № 400250 дати і часу прибуття, не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП в будь-який інший спосіб та надалі, станом на 22.10.2024 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк, що не перевищує сім календарних днів, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз. 1 ч. 1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши надані позивачем пояснення та докази, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає зазначеним вище встановленим законом вимогам для рішень суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо критеріїв обґрунтованості, тобто урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); та пропорційності, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). У цьому випадку, як свідчить аналіз наявних у справі доказів, орган не з'ясував усі обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частинами 1 та 3 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Таким чином, законодавством не вимагається складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неприбуття особи на виклик до ТЦК та СП, яку було належним чином повідомлено про дату, час і місце виклику, та наявності підтверджуючих документів про отримання виклику.
Факт прибуття ОСОБА_1 по повістці до ТЦК та СП підтверджується доданою до позовної заяви фотокопією направлення ОСОБА_1 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я в підрозділах Збройних Сил України у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 15.10.2024 за № 4011 (а.с. 17).
Довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2024 № 5365 підтверджується перебування сержанта ОСОБА_1 на військовій службі за призовом під час мобілізації з 18.10.2024 (а.с. 18). Таким чином досягнуто цілі оповіщення - виконання мобілізаційного обов'язку громадянина. Тому рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності винесене без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками і цілями, на досягнення яких воно спрямоване.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, не подавши відзиву, не надавши жодних доказів щодо повідомлення особи (повістки, виклику), підтверджуючих документів про отримання повідомлення (повістки, виклику), тобто доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Водночас, не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправними дій начальника ТЦК та СП, оскільки частина третя ст. 286 КАС України, згідно з якою суд при розгляді справ даної категорії наділений правом приймати рішення лише в чітко встановлених законом межах, не передбачає застосування такого способу захисту прав позивача як визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 143, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_4 ВН № 538 від 22.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відмовити у задоволенні вимоги про визнання дій протиправними.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 27.12.2024.
ГоловуючийРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ