Справа №464/8828/24
пр № 2-н/464/2617/24
26 грудня 2024 року м. Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Мичка Б.Р., розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за надані послуги за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2023 по 30.09.2024 в розмірі 8162, 23 грн; за надані послуги за послуги з постачання гарячої води за період з 01.07.2023 по 30.09.2024 в розмірі 1292, 42 грн, інфляційні нарахування за надані послуги за послуги з постачання гарячої води у розмірі 15, 59 грн., 3% річних за надані послуги з постачання гарячої води у розмірі 3, 98 грн., пеню у розмірі 40, 19 грн., а також 302,80 грн. судового збору.
Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшла наступного висновку.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу. За положеннями ст.167ЦПК України розгляд заяви у наказному провадженні проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За умовами п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Положеннями п.3 ч.1, ч.3 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогамстатті 161 цього Кодексу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
З огляду на наведені правові норми, в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, судовий наказ не може бути виданий судом по вимогах, які прямо не зазначені в ст.161 ЦПК України.
Як вбачається із поданої заяви, стягувачем окрім вимоги про стягнення з боржників заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних, ставиться питання про стягнення пені, яка не ґрунтується на вимогам ст.161 ЦПК України. Такі вимоги підлягають розгляду судом в порядку позовного провадження.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч.2 ст.167 ЦПК України).
Ураховуючи те, що вимога про стягнення пені в порядку наказного провадження відповідно до положень п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України не розглядається, а тому у видачі судового наказу, в цій частині, слід відмовити.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні (ч.2 ст.166 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.165, 167, 258-261, 353 ЦПК України,
Відмовити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» у видачі судового наказу в частині стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 пені за надані послуги з постачання гарячої води у розмірі 40, 19 грн.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів відповідно до вимог ст.ст.351-356 ЦПК України.
Повне судове рішення складено та підписано 26 грудня 2024 року.
Суддя Б.Р. Мичка