Справа № 446/850/24
17.12.2024року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:
головуючого - судді Костюк У. І.
секретаря судових засідань: Новосад І.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білик Р.О. через систему «Електронний суд» подала до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, в якій просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 було складено заповіт на користь відповідача ОСОБА_1 , проте, останній в шестимісячний строк після смерті батька не звернувся з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. Позивач, ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області, Робак Л.А. було заведено спадкову справу, проте у видачі Свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Відтак, позивач є спадкоємцем спадкового майна та вважається таким, що після смерті батька прийняв все належне йому на день смерті майно. Однак через відсутність правовстановлюючих документів на майно колгоспного двору, не може оформити спадкові права в нотаріальному порядку, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 11.04.2024, для розгляду цієї справи визначено суддю Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У.І..
Ухвалою суду від 29.04.2024 відкрито провадження в справі, визначено, що розгляд справи проводитиметься за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, через канцелярію суду представником позивача - адвокатом Білик Р.О. подана заява, в якій просила суд розгляд справи проводити у відсутності сторони.
Відповідач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, на адресу суду засобами поштового зв'язку надіслав заяву, в якій просив суд розгляд справи проводити у його відсутності. Проти позову не заперечує.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
З урахуванням того, що відповідач визнає позов, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній матеріалів у підготовчому судовому засіданні.
Водночас у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи № 132/2023, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 27.10.2023 Кам'янка-Бузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі про батьків ОСОБА_3 зазначений як батько, ОСОБА_4 як мати /а.с. 20/.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 27.10.2023 Кам'янка-Бузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с. 19/.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 31.10.2023 Кам'янка-Бузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с. 11/.
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Зокрема, відповідно до свідоцтва про право особистої власності на будівлі, яке видане 28.02.1994 на підставі рішення №4 від 02.02.1994 виконкому Жовтанецької сільської ради зареєстроване Червоноградським МБТІ 28.02.1994 у реєстровій книзі під №19, будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до типу колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_3 .
Разом з тим згідно довідки № 5613 виданої 03.12.2023 КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» станом на 31.12.2012, будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва право особистої власності, виданого виконкомом Жовтанецької сільради 28.02.1994 на підставі рішення сільради № 4 від 02.02.1994 і записано у реєстровій книзі під №19 -28.02.1994 /а.с. 18/.
З матеріалів спадкової справи встановлено, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 склав заповіт, згідно якого все те, що належить йому на день смерті і на що за законом матиме право заповів синові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..
Згідно відповіді № 1662 наданої 08.12.2023 адміністратором ОНАП Жовтанецької сільської ради, встановлено, що померлий ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та разом із ним зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 /а.с. 23/.
ОСОБА_2 посвідченою заявою від 06.04.2024 від спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився на користь свого брата, а сина померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /21/
ОСОБА_1 13.11.2023 звернувся до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Робак Л.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Робак Л.А. заведено спадкову справу № 132/2023 до спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ..
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 319/02-31 від 16.11.2023 приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Робак Л.А. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зокрема, позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить визнати за ним право власності на спадкове майно, після смерті батька ОСОБА_3 , яке не може оформити в нотаріальному порядку.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
З матеріалів справи судом встановлено, що спірний житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_3 ..
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 31.10.2023 Кам'янка-Бузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с. 11/.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування згідно зі ст. 1217 ЦК України здійснюється за заповітом або за законом.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 на випадок своє смерті 23.06.2017 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів синові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - відповідачу по справі.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною другою статті 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
З представлених матеріалів встановлено, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 в встановлений законом строк відмовився від прийняття спадщини на користь брата ОСОБА_1 ..
Позивач ОСОБА_1 спадкоємець першої черги спадкового майна померлого батька ОСОБА_3 за законом фактично прийняв спадщину, що підтверджується його зверненням із заявою в нотаріальну контору для прийняття спадщини, однак не оформив своїх прав на вище вказане спадкове майно, у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2007 «Про судову практику у справах про спадкування», передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
Враховуючи вище наведене та той факт, що позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на спадкове майно у нотаріальному порядку, хоча таке майно належить йому в порядку спадкування, то суд дійшов до висновку, що таке право підлягає судовому захисту шляхом визнання права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд ,-
вирішив :
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 26.12.2024.
Суддя У.І. Костюк