Справа №461/10161/24
Провадження №3/461/3673/24
27 грудня 2024 року, суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.126 КУпАП, -
14.12.2024 року о 09 годині 02 хвилин на перехресті вулиць Банківська-Дорошенка у м. Львові, водій ОСОБА_1 керував т/з Opel Zafira днз НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами від 23.05.2020 року Корабельним районним відділом державної виконавчої служби у м. Херсон ВП №58246179, чим порушив ст 15 Закону України «Про дорожній рух», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення визнав. Однак зазначив, що постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом він не отримував, доказів скерування постанови на його адресу суду не надано, тому із постановою ознайомлений не був. Також зазначив, що він є внутрішньо переміщеною особою, інвалідом 2 групи, хворіє на злоякісне ураження гортані, додав підтверджуючі документи.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 3 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Як вбачається з постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами № 58246179 до ОСОБА_1 застосовано тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №667/6956/14-ц, виданного 08.10.2014 року.
Однак, ОСОБА_1 стверджує, що вказаної постанови він не отримував, доказів скерування постанови на його адресу суду не надано, тому із постановою ознайомлений не був.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №196116 від 14.12.2024 року, довідками та іншими матеріалами.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, доведена повністю.
Разом з цим, відповідно до основних засад, визначених ст.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням адміністративно-деліктного провадження є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При вирішенні питання про застосування положень ст. 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено, проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, а саме те, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, інвалідом 2 групи, хворіє на злоякісне ураження гортані, постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом він не отримував, беручи до уваги, що дане правопорушення не становить високої суспільної небезпеки, правопорушення є малозначним, наслідки даного порушення не спричинили істотної шкоди державним чи суспільним інтересам, беручи до уваги відсутність обставин, які обтяжують вину ОСОБА_1 , вважаю за можливе звільнити останнього від адміністративної відповідальності за малозначністю і обмежитись усним зауваженням.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Оскільки адміністративне стягнення не застосовується, тому підстав для стягнення зі ОСОБА_1 судового збору немає.
Керуючись ст.ст.22, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП - закрити.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско