Справа № 461/7966/17
Провадження № 6/461/484/24
27.12.2024 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Старовецька С.І.
за участю представника заявника ОСОБА_1
заінтересованої особи ОСОБА_2
представника заінтересованої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_4 про відстрочення виконання рішення суду, -
ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду у справі №461/7966/17 від 09.02.2018 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей, на один рік.
В обґрунтування заяви покликається на те, що дитина постійно проживає з нею за кордоном в Чорногорії, оскільки на даний час в Україні, в тому числі і на території Львівської області, відбуваються масовані обстріли. Вважає, що повернення дитини з-за кордону є неможливим, оскільки це може бути небезпечним для її життя та не відповідає її інтересам, адже невідомо, скільки часу ще триватимуть воєнні дії. На думку заявника, вказані обставини унеможливлюють, на теперішній час, виконання рішення в частині особистих побачень позивача з сином, а тому просить суд заяву задовольнити і відстрочити виконання рішення суду.
Представник заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 заяву підтримав з підстав, викладених у ній.
Заінтересована особа ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву заперечили.
Представник Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування, надіслала до суду заяву, в якій просить врахувати інтереси малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при ухваленні рішення по справі; просить слухати зазначену справу у відсутності представника Галицької районної адміністрації ЛМР, як органу опіки та піклування.
Вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною четвертою статті 435 ЦПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 09.02.2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей - задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не перешкоджати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Встановлено графік зустрічей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 з сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : 1 (перша) та 3 (третя) субота та неділя місяця з 11 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.; з 15 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. / у зимовий час/; 1 (перша) та 3 (третя) субота та неділя місяця з 11 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.; з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. /у літній час/.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 25.06.2018 року апеляційнй скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.02.2018 року - без змін.
На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_2 отримав виконавчий лист.
ОСОБА_4 обґрунтовує свою заяву тим, що рішенням суду виконати не в змозі, оскільки на даний час в Україні, в тому числі і на території Львівської області, відбуваються масовані обстріли, внаслідок чого дитина постійно проживає із матір'ю за кордоном в Чорногорії. Вважає, що повернення дитини із-за кордону є неможливим, оскільки це може бути небезпечним для її життя та не відповідає інтересам дитини, адже невідомо, скільки часу ще триватимуть воєнні дії.
Вищевказані мотиви та доводи, викладені заявницею у заяві, суд вважає поважними та такими, що заслуговують на увагу та є слушними, підтверджуються документально.
Верховний Суд України у п.10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 вказує, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права і обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх необхідних законодавчих і адміністративних заходів.
Встановлено, що ОСОБА_4 з сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримали тимчасовий захист в Чорногорії, який діє 11.03.2025 року.
Окрім цього, суд враховує, що 02.11.2024 року позивач ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 на час дії воєнного стану, що унеможливлює, на даний час, виконання рішення в частині частині особистих побачень позивача з сином у строки, встановлені рішенням суду.
Враховуючи викладене, виходячи із особливого характеру обставин справи, складної безпекової ситуації, викликаної збройною агресією російської федерації проти України, беручи до уваги перебування позивача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України на час дії воєнного стану, виїзд за кордон та отримання матір'ю з сином тимчасового захисту в Чорногорії, що унеможливлює, на теперішній час, виконання рішення в частині особистих побачень позивача з сином, суд дійшов висновку, що слід відстрочити виконання рішення суду до закінчення дії воєнного стану в Україні (07.02.2025 року), але не довше ніж до закінчення строку дії тичасового захисту в Чорногорії (11.03.2025 року).
Керуючись ст.ст.435, 352-354 ЦПК України, суд, -
заяву задовольнити частково.
Відстрочити відповідачу ОСОБА_4 виконання рішення Галицького районного суду у цивільній справі №461/7966/17 від 09.02.2018 року до закінчення дії воєнного стану в Україні (07.02.2025 року), але не довше ніж 11.03.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Волоско І.Р.