1Справа № 335/12691/24 2/335/4170/2024
27 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря Шевченко К.В., розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
18.11.2024 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.08.2012 року між ним та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстрований Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №260. Від шлюбу дітей не мають.
Спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на життя, внаслідок чого шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться. У зв'язку з втратою почуття любові, несумісністю поглядів на спільне життя та сімейні відносини, тому позивач просить шлюб розірвати, оскільки можливості примирення немає.
Ухвалою судді від 26.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, суду надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, відповідно до якої позов просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву у якій розгляд справи проводи без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, зареєстрованому Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №260.
Від шлюбу дітей не мають.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин подружжя являється непорозуміння, а також різні погляди на життя, втрата почуття любові.
На підставі аналізу наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про підтвердження обставин, викладених позові про те, що шлюбні відносини між сторонами припинені, збереження сім'ї є неможливим.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно зі ст.24СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи, що примирення між сторонами є неможливим, позивач наполягає на розірванні шлюбу, що свідчить про втрату почуття любові та поваги сторонами один до одного, що призвело до фактичного розпаду сім'ї і примирення між ними неможливе, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про розірвання шлюбу.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін у справі, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, задовольнивши позовні вимоги.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 25.08.2012 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №260- розірвати.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Апаллонова