Дата документу 27.12.2024
Справа № 334/8458/24
Провадження № 1-кс/334/3323/24
27 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Ленінського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділення слідчого відділу Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодон Луганської область, громадянина України, українця, який має середню освіту, має на утриманні неповнолітню дитину, безробітний, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який немає постійного місця фактичного проживання, раніше судимого:
- 14.12.2023 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки.
за участі: прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката залученого слідчим для проведення окремої процесуальної дії - ОСОБА_6 ,
встановив:
Слідчий відділення слідчого відділу Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням, погодженим прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 .
Заслухавши прокурора та слідчого, які в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав зазначених у клопотанні; підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, та просили залишити його без розгляду, оскільки воно подане з порушення строків передбачених ст. 199 КПК України; дослідивши клопотання та документи надані на його обґрунтування, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Слідчим відділом Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082050002075 від 14.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_5 , 14 жовтня 2024 року, о 14 годині 00 хвилин, перебуваючи біля банкомату АТ КБ «Приватбанк» який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе буд. 14, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно - небезпечних наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись позаду потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в той момент здійснювала обготівкування грошових коштів з банківської картки, дочекавшись поки банкомат почав видавати готівку, відштовхнув потерпілу ОСОБА_7 та відкрито заволодів грошовими коштами останньої в сумі 3400 гривень 00 копійок, вихвативши їх з пристрою для видачі готівки.
Після чого, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадання чужого майна, покинув місце вчинення злочину разом з грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 , спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму.
15.10.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,що кваліфікується як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Так, 14.10.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України та 15.10.2024 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
16.10.2024 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Запоріжжя винесено ухвалу про задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» відносно ОСОБА_5 на строк 60 діб, із визначеною заставою 60 560 гривень.
Так, 11.11.2024 на адресу СВ Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області від ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» надійшло повідомлення про те, що 08.11.2024 після внесення застави в сумі 60 560 гривень та підтвердження Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області про надходження коштів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнений з-під варти із заявою, що останній буде мешкати за адресою: АДРЕСА_2 .
Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є власником кв. АДРЕСА_3 , пояснила, що ОСОБА_9 з 14.10.2024 за вказаною адресою не проживає, де останній може знаходитись, їй не відомо.
Враховуючи вищевикладене, 21.11.2024 слідчим СВ Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області прийнято постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
07.12.2024 слідчим СВ Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області прийнято постанову про відновлення досудового розслідування у зв'язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 , однак у зв'язку через те, що останній продовжував не з'являтися до слідчого за викликами, не повідомив про місце фактичного мешкання, 09.12.2024 слідчим СВ Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області прийнято постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
18.12.2024 слідчим СВ Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_3 винесено постанову про відновлення досудового розслідування у зв'язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5
19.12.2024 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Запоріжжя винесено ухвалу про задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» відносно ОСОБА_5 з 12 години 40 хвилин 18.12.2024 до 12 години 40 хвилин 30.12.2024 без визначення розміру застави (справа № 334/8458/24).
Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 14.10.2024 за адресою: АДРЕСА_4 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 14.10.2024;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_7 від 14.10.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.10.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 від 14.10.2024;
протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.10.2024;
-протоколом огляду речей за участі свідка ОСОБА_11 від 14.10.2024;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 від 14.10.2024;
- протоколом огляду речей від 15.10.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.10.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.10.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 15.10.2024;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 від 15.10.2024;
- протоколом обшуку від 14.10.2024 за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 15.10.2024.
Двомісячний строк досудового розслідування закінчується 09.01.2025, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не виявилось за можливе, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
- долучити висновок судової портретної експертизи, яка призначена 19.11.2024 слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_15 та до цього часу знаходиться на виконанні в Запорізькому НДЕКЦ МВС України;
- за постановою прокурора від 26.12.2024, отримати тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до інформації, що перебуває у володінні УДМС у Луганській області (юридична адреса: 93400, Україна, Сєвєродонецький р-н, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, б. 12);
- виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Провести вищевказані процесуальні дії у передбачений законом строк не представилося можливим у зв'язку з їх значною кількістю та тривалістю проведення. Без виконання вказаних процесуальних дій завершити досудове розслідування неможливо.
26.12.2024 на підставі постанови керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024082050002075 від 14.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, продовжений до 3-х місяців, тобто до 09.02.2025.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Як було зазначено, підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стало наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Калашник проти росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Отже, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та покарання, що підвищує ризик зникнення обвинуваченого від правосуддя.
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Суд приймає до уваги принцип невинуватості особи, враховує повагу до особистої свободи і недоторканості особи, однак зважує ці принципи у сукупності із цілями і завданнями кримінального провадження, якими у відповідності до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального правопорушення, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Оцінюючи ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; продовжити злочинну діяльність, суд зазначає наступне.
Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданнями для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характери обвинуваченого, його моральні якості, зв'язки із державою, які його переслідували за законом, і його міжнародні контакти (справа W v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому/судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Надаючи оцінку можливості підозрюваному переховуватися від органів досудового розслідування/суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який, у разі доведеності вини, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, раніше судимий; відсутні відомості, що він працює, або займається суспільно корисною працею, неодружений, дітей не має, має зареєстрованого місця проживання на ТОК, постійного місця фактичного проживання не має, порушив покладені на нього обов'язки, у зв'язку з чим його оголошували у розшук, зупиняючи досудове розслідування; а тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання останнього винним у вчиненні інкримінованого правопорушенні, останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування/суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи засуджений 14.12.2023 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судом встановлені підстави, які передбачені КПК України, рішеннями ЄСПЛ та Конвенцією з прав людини, щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та ризик його ухилення від суду.
На даний період часу у суду відсутні дані, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого та продовжити підозрюваного строк тримання під вартою.
Суд вважає, що запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі підозрюваного, а і характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.
Таке застосування не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну запобіжного заходу, коли перестануть існувати/зменшаться ризики, зазначені вище судом.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, щодо нього вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений ним, суд на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення застави.
Доводи сторони захисту про залишення вказаного клопотання без розгляду, у зв'язку з порушенням строків, передбачених ст. 199 КПК України, суд до уваги не приймає, оскільки залишення клопотання без розгляду з даних підстав не передбачено нормами КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст. 181-183, 197, 199, 331, 372 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 07 лютого2025 року, включно, в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: