Справа № 636/9745/24 Провадження № 1-кп/636/1262/24
27 грудня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області
у складі : головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Харківської Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12024220000000997, внесене 26.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого закінчується 27.12.2024.
Прокурор подала клопотання про продовження строку відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки є достатньо підстав та ризиків, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інший злочин. Прокурор вважає необхідним обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки на цей час існує необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 4 КПК України не втратили актуальності і продовжують існувати, а жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може їм запобігти.
Прокурор посилається на те, що закінчити судовий розгляд вказаного кримінального провадження на даний час неможливо у зв'язку з тим, що судове слідство не закінчено, у сторони обвинувачення є підстави для клопотання перед судом про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 .
Врахувавши думку прокурора, обвинуваченого, який не заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вирішив, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Так, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, у прокурора наразі є достатні підстави вважати, що існують ризики, вказуючи на те, що перебуваючи на свободі, обвинувачений може: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від суду у зв'язку з мірою покарання, яка загрожує у разі визнання його винними у вчиненні кримінального правопорушення; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - Демченко може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи те, що на даний час чудовий розгляд вказаного провадження ще не розпочато.
Також сторона обвинувачення звертає увагу на той факт, що розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, докази не досліджені і необхідно керуватися принципами конвенційного прецедентного права, які передбачають чотири основні підстави: такими як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд «рішення ЄСПЛ Штегмюллер проти Австрії 1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя «рішення ЄСПЛ Вемгофф проти Німеччини 1968 року); вчинення ним подальших правопорушень «рішення ЄСПЛ Мацнеттер проти Австрії 1969 року).
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Суд, при вирішенні питання про обрання чи продовження строку дії запобіжного заходу, повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змісту ст. 178 цього Кодексу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від ЗО серпня 1990 року, п. 32, Series А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від ЗО серпня 1990 року). Що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.
Розглядаючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у домашнього арешту відносно обвинуваченого, враховуючи, що рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного: що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, що відносяться до категорії тяжких та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред'явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких ОСОБА_4 обвинувачується.
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для домашнього арешту, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
З урахуванням наведених обставин, поведінку обвинуваченого, який не порушував умови домашнього арешту, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п. 1, 3, 5 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і приходить до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1 ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час та попередити обвинуваченого, що у випадку порушення умов такого домашнього арешту, судом буде вирішуватися питання про його зміну на більш тяжкий у вигляді цілодобового домашнього арешту або тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196-198, 314-317, 350, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за адресою, по якій він фактично проживає на строк 60 діб, тобто до 24 лютого 2025 року включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати своє місце проживання в нічний час з 22 години 00 хвилин по 05 години 00 хвилин.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткові обов'язки:
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду;
заборонити відвідувати місця продажу спиртних напоїв на розлив.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування більш суворішого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням нічного домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює Чугуївське РУП ГУНП в Харківській області.
Копію ухвали направити до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області - для негайного виконання та здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення, а ОСОБА_4 , в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя -