Справа № 636/11038/24 Провадження № 1-кп/636/1349/24
27 грудня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю в режимі відеоконференції прокурора Лозівської окружної
прокуратури Харківської області ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва клопотання прокурора про продовження строку обраного запобіжного заходу,
В провадженні суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12024221250000574, яке внесене 03.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурором подано клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, посилаючись на те, що строк запобіжного заходу закінчується, тому необхідно продовжити строку дії стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, шо підтверджується тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, здійснити вплив на свідків та експертів у вказаному провадженні, благаючи або умовляючи їх, або шляхом підкупу, тим самим примусити останніх змінити свої показання або взагалі відмовитись від них. Окрім того, перебуваючи на волі, зможе, у тому числі шляхом грошових активів та соціальних зв'язків, незаконно впливати на свідків.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, шо ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків судового розгляду та створить можливості для ОСОБА_5 , незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час, перебуваючи на волі, не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.
Прокурор вказує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , пов'язана з тим, що ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, а запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить дотримання наведених у клопотанні ризиків. Також неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, шо
Не застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не зможе забезпечити відсутності можливості впливу на свідків та експертів у вказаному кримінальному провадженні та переховування самого ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, а також обвинувачений підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
З огляду на викладене, прокурор вважає, що запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі по відношенню до ОСОБА_5 , не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також забезпечити належну його поведінку.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, які клопотали проти застосування запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі, суд вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, передбачено ст. 183 КПК України.
Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змісту ст. 178 цього Кодексу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» - це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд, розглядаючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, але, на думку суду, навіть обґрунтоване звинувачення у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, встановлених при обранні запобіжного заходу, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і які не відпали на теперішній час, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується; характер інкримінованого злочину, вік і стан його здоров'я, суд вважає, що інша міра запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість переховування від суду обґрунтовується тим, що вчинений злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, у зв'язку з чим є усі підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення від даного покарання буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що створює передумову уникнути обвинуваченому кримінальної відповідальності
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків. До того ж, показання свідків, надані на досудовому слідстві, не мають для суду наперед встановленої сили. Натомість суд досліджує всі докази безпосередньо в судовому засіданні.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п. 1, 3, 5 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1 ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
З огляду на це, інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 198, 314, 315, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Обрати та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів - до 27 лютого 2025 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя -