Справа № 646/699/22
№ провадження 2/646/1155/2024
27.12.24 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Сіренко Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Шарашидзе М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою звернулась позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у сумі 181905,21 (сто вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ять) грн. 21 коп. та суму судового збору у розмірі 1819,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 15 жовтня 2021 року о 19 год. 11 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Харкові по вул. Плеханівська, буд. №11, не врахував дорожньої обстановки. не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв наїзд на припаркований автомобіль KIA Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 . У результаті вищевказаних дій відповідача автомобілю KIA Sportage білого кольору. VIN-номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2021 р.в., були спричинені механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків, спричинених позивачу.
Постановою Червонозаводського районного суду від 10.11.2021 у справі № 646/6921/21 ОСОБА_2 визнано винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді.
Відповідно до Висновку щодо вартості матеріального збитку (шкоди), заподіяного власнику колісного транспортного засобу №817/11-21-1 від 28.12.2021, складеного оцінювачем ОСОБА_3 (сертифікат суб?єкта оціночної діяльності №38/21 від 22.01.2021 становить суму 313 322,94 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу (який складає 0,0 відсотків) становить 278 068,30 грн. Величина ВТВ, яку визначено на підставі становить 35 254,64 грн.
Разом з тим, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» згідно з Договором КАСКО №1536/21-Т3/X/01 від 13.07.2021 позивачу було виплачено страхову виплату в сумі 136 085,72 грн.
Таким чином, розмір матеріального збитку (шкоди), завданого власнику автомобіля марки KIA Sportage білого кольору, VIN-номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2021 р.в, який не покритий страховим відшкодуванням становить 177 237,22 грн. та підлягає сплаті відповідачем на користь позивача.
Позивач також зазнав витрат на проведення оцінки вказаних пошкоджень автомобіля марки KIA Sportage білого кольору, VIN-номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2021 р.в, що склали 3 000,00 грн. та за стоянку Т3 після ДТП на розбір/збір бамперу переднього для проведення огляду та експертизи після ДТП що підтверджуються замовленням-нарядом №55345 від 27.11.2021 та становлять 1667,99 грн.
12 січня 2022 року позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати збитків, за пошкодження майна позивача, спричиненого винними діями відповідача. Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та без задоволення.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Указом Президента України №64/2022 в Україні 24.02.2022 введено воєнний стан, дію якого продовжено відповідними Указами Президента України.
Враховуючи неможливість судом здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Розпорядженням Верховного Суду від 10.03.2022 №4/0/9-22 було змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та визначено замість нього Ленінський районний суд м. Полтави.
Розпорядженням Верховного Суду №65 Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області повернуто підсудність до Червонозаводського районного суду м.Харкова, у зв'язку з чим Ленінським районним судом м. Полтави було повернуто до Червонозаводського районного суду м. Харкова вищевказану справу.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Притули М.В. про розгляд справи за відсутності позивача та його представника із зазначенням щодо підтримання позовних вимог в повному обсязі та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку. Відповідачем надано ряд клопотань про перенесення слухання справи 19.10.2023 у зв'язку з наданням часу на подачу відзиву на позовну заяву, 29.11.2023, 21.03.2024, 27.05.2024 у зв'язку з відсутністю відповідача за межами м. Харкова.
Станом на час ухвалення рішення відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами п. 5 ч. 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання ЦПК України, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм докази.
Згідно з постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.11.2021 у справі №646/6921/21, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП встановлено, що внаслідок порушення вимоги п.п 2.3б, 12.1 ПДР України, а саме: 15 жовтня 2021 року о 19 год. 11 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Харкові по вул. Плеханівська, буд. №11, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв наїзд на припаркований автомобіль KIA Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобіль KIA Sportage відкотився та вдарив припаркований автомобіль Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який стояв попереду, чим порушив ??п. 2.3 б Правил дорожного руху «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.12.1 Правил дорожнього руху «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» (а.с.10).
Відповідно до звіту №817/11-21-1 від 28.12.2021 про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу з доданими до нього матеріалами, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ KIA Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату огляду 19.10.2021, становить 313 322,94 грн.; вартість відновлювального ремонту, без урахування фізичного зносу вузлів та деталей на момент проведення дослідження становить 278 068,30 грн., величина втрати товарної вартості КТЗ марки KIA Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 35 254,64 грн (а.с.11-48).
На підставі вказаного звіту ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» 30.11.2021 перерахувало на рахунок ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 136 085,72 грн., що підтверджується листом ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» №14/01-01 від 11.01.2022 (а.с.49).
Матеріальний збиток, не покритий страховою виплатою склав 177 237,22 грн.
12.01.2022 позивач ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з вимогою щодо сплати збитків спричинених внаслідок скоєння ДТП у десятиденний строк в розмірі 177 237,22 грн (а.с.52-53).
Позивач зазначила, що також понесла витрати на проведення експертизи ФОП ОСОБА_3 у розмірі 3000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №18011 від 29.11.2021 та витрати за стоянку транспортного засобу після ДТП на розбір/збір бамперу переднього для проведення огляду та експертизи після ДТП, що підтверджується замовленням-нарядом №55243 від 27.11.2021 у розмірі 1667,99 грн (а.с.50-51).
Згідно з ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч.2 ст. 1187 ЦК України).
У відповідності до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
За п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 (із змінами та доповненнями) у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність, були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові по справі №753/21177/16 від 19.09.2018, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).
Згідно з Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ст.12 Закону).
У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК).
Враховуючи вказані норми права, встановлені обставини, судом встановлено, що вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди, а саме різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 177237,22 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2 витрати за проведення оцінки вартості матеріального збитку в розмірі 3000,00 грн. складеного ФОП ОСОБА_3 , які підтверджуються платіжним дорученням №18011 від 29.11.2021 та витрати за стоянку транспортного засобу після ДТП на розбір/збір бамперу переднього для проведення огляду та експертизи після ДТП, що підтверджується замовленням-нарядом №55243 від 27.11.2021 у розмірі 1667,99 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1819,05 грн.
Керуючись ст.3, 11, 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в загальному розмірі 181905 (сто вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ять гривень) грн. 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1819 (одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять) грн. 05 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя - Ю.Ю. Сіренко