Справа № 646/13724/24
Провадження № 1-кс/646/3311/2024
27 грудня 2024 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі
судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62024170020010890 від 05.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
У провадженні судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 знаходиться кримінальне провадження № 62024170020010890 від 05.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
26.12.2024 року до Червонозаводського районного суду м.Харкова надійшла заява захисника ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддямии Червонозаводського районного суду м.Харкова розгляд заяви визначено на суддю ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи подану заяву про відвід головуючого судді, захисник ОСОБА_6 вказує, що на його думку, суддя ОСОБА_5 діє упереджено, з підстав необґрунтованої відмови у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та не вирішення інших заявлених ним клопотань у підготовчому судовому засіданні, зокрема про ознайомлення з матеріалами судової справи, щодо доручення складання досудової доповіді, витребування речей і документів, здійснення допиту певних осіб у судовому засіданні.Тим самим, на думку захисника вищезазначені обставини позбавляють права на захист його підзахисного та викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості та об'єктивності судді.
На адресу суду захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 надіслав заяву, в якій підтримав подану ним заяву про відвід у повному обсязі та просив суд задовольнити, посилаючись на викладені доводи, проводити розгляд заяви без його участі.
Інші учасники кримінального провадження про дату та час розгляду заяви були повідомленні завчасно та належним чином, не з'явились в судове засідання.
Вказана неявка не позбавляє суду можливості розглянути по суті заяву про відвід та не порушує законні права та інтереси учасників кримінального провадження.
Дослідивши заяву про відвід, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до наступного.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. (ст.2 КПК України).
Згідно ч.1 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону
Частиною 1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо є конкретні обставини, які викликають сумнів у його неупередженості, зокрема: родинні чи інші зв'язки з учасниками процесу, особиста зацікавленість у результатах справи, або інші підстави, що ставлять під сумнів об'єктивність судді.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу об'єктивним та неупередженим знайшли своє відображення в усталеній судовій практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні ЄСПЛ "Олександр Волков проти України" від 09 квітня 2013 року зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Також, у справі "Білуха проти України" від 09 листопада 2006 року ЄСПЛ прийшов до висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Необхідно зазначити, що сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Незалежність і об'єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.
Відповідно до ст. 26 КПК України, суддя має право приймати процесуальні рішення в межах своєї компетенції. Незгода з цими рішеннями є частиною процесуального розгляду і не може використовуватися як підстава для відводу судді, оскільки вона не пов'язана з його упередженістю чи особистою зацікавленістю.
У своїй заяві захисник ОСОБА_6 , як на підстави відводу судді, посилається на те, що головуючий відмовив у задоволенні його клопотання про повернення обвинувального акту та не вирішив інших заявлених ним клопотань у підготовчому судовому засіданні.
Щодо клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи, суд також звертає увагу, що захисник ОСОБА_7 вступив у кримінальне провадження 31.10.2024 року, що підтверджується відповідним ордером від 31.10.2024 року. Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також їхній захисник мають право знайомитися з матеріалами кримінального провадження в порядку, передбаченому Кодексом, без обмеження у часі на ознайомлення до початку судового розгляду. Захисник не надав доказів, що його процесуальне право на доступ до матеріалів було обмежено.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 43 КПК України, обов'язок забезпечення доступу до матеріалів кримінального провадження покладається на органи досудового розслідування та суд, що діяли відповідно до закону. Суд встановив, що захисник мав можливість ознайомитися з матеріалами справи, але не скористався цим правом.
Більше того, як свідчать матеріали провадження, клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи захисник подав 16.12.2024 року, в день призначеного судового засідання та ознайомився з матеріалами саме 16.12.2024, про що свідчить відповідний запис на поданому ним клопотанні. Таким чином, аргумент про ненадання матеріалів судової справи на ознайомлення також не є підставою для відводу судді, адже зазначене питання стосується виключно процесуальної організації роботи захисника.
Оцінюючи інші зазначені доводи з точки зору наявності підстав для відводу судді ОСОБА_5 суд вважає за необхідне зазначити, що такі доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятими процесуальними рішеннями у справі, що стосуються розгляду справи і не можуть бути підставою для відводу. Доводи заявника будуються виключно на власних суб'єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, однак не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
Суд також зазначає, що можливі порушення норм процесуального права при розгляді справи, можуть бути підставою для апеляційного перегляду рішення суду, подання скарги на дії судді, однак не можуть бути підставами для відводу судді, оскільки сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше судовий процес можна перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Суддя, який розглядає заяву про відвід, не має повноважень оцінювати законність або обґрунтованість процесуальних рішень, ухвалених іншим суддею. Така оцінка здійснюється виключно апеляційним судом у порядку апеляційного провадження.
Тому аргументи захисника ОСОБА_4 щодо незгоди з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_5 не можуть бути розглянуті в межах заяви про відвід, оскільки вони не стосуються критеріїв, визначених ст. 75 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності незалежний і підпорядковується лише закону. Незалежність судді забезпечується рядом гарантій, включаючи заборону незаконного втручання, впливу чи тиску на його діяльність. Органи державної влади, місцевого самоврядування, посадові та службові особи, фізичні та юридичні особи зобов'язані поважати цю незалежність (ч. 6 ст. 48 цього ж Закону).
Отже, оскільки заявлений відвід судді ОСОБА_5 не містить викладу обставин, підтверджених відповідними доказами, які б вказували на наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про його заінтересованість чи упередженість, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись ст. 75, 77, 80, 81, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62024170020010890 від 05.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1