24.12.2024
Справа № 646/14201/24
Провадження № 3/646/5362/2024
іменем України
24.12.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі судді Глоби М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від командира 1 броп « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної Гвардії України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Володарка Володарського району Київської області, громадянина України, військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
17.12.2024 року о 14 год. 12 хв. солдат ОСОБА_1 , під час виконання обов'язків військової служби в умовах особливого періоду, перебував на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини в населеному пункті АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце його проведення завчасно та належним чином, надав суду заяву про визнання своєї провини у скоєному в повному обсязі, просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі у розгляді особи, стосовно якої складено протокол за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Більш того, суд вважає необхідним зазначити про те, що у своєму рішенні від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що розумність тривалості провадження в суді повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника (в даному випадку порушника) та відповідних органів влади, а також важливості для заявника (порушника) питання, що розглядається.
Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 172-20 КУпАП розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності останнього.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.
Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ №176722 від 18.12.2024 року, складеним у відношенні ОСОБА_1 , згідно до якого, 17.12.2024 року о 14 год. 12 хв. солдат ОСОБА_1 , під час виконання обов'язків військової служби в умовах особливого періоду, перебував на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини в населеному пункті АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 4).
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та роз'яснені положення ст. 63 Конституції України.
Даними висновку № 5112 від 17.12.2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого встановлено вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 за результатами повірки складає 1,35 проміле (а.с. 3).
Даними пояснень ОСОБА_2 від 18.12.2024 року, ОСОБА_3 від 18.12.2024 року (а.с. 6, 7).
Даними військового квитка (а.с. 13-19).
Даними письмових пояснень ОСОБА_1 , в яких він факт вживання ним алкоголю 17.12.2024 року не заперечував (а.с. 4).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року за № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Враховуючи викладене суд враховує сформульовану Верховним Судом правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період», викладену в постанові від 25.04.2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17), відповідно до якої установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року за № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» (Указ № 303/2014). Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав, відтак встановлений з 17.03.2014 року особливий період в Україні не скасований та продовжує діяти.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Таким чином, враховуючи викладене, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за скоєне, наявність постійного джерела доходу, суд вважає за можливим призначити ОСОБА_1 мінімальне адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Однак, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, між іншим, військовослужбовці.
Таким чином, ОСОБА_1 належить звільнити від сплати судового збору, як військовослужбовця.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, 172-20, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (одержувач ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код одержувача 37874947, рахунок одержувача UA558999980313030106000020649) (призначення платежу - сплата штрафу за протоколом серії НГУ № 176722 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП).
Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Суддя