25 грудня 2024 року
Справа № 646/14289/24
Провадження № 1-кс/646/3291/2024
іменем України
25.12.2024 року слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора-стажиста Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12024226170000514 від 21.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Прокурор-стажист Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що сектором дізнання відділу поліції № 1 ХРУП № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024226170000514 від 21.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
20.12.2024 року приблизно о 22 год. 11 хв. за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна, біля будинку № 5, працівниками поліції було виявлено громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав при собі речовину сіро-зеленого кольору рослиного походження.
20.12.2024 року в період часу з 23 год. 05 хв. по 23 год. 09 хв. працівниками поліції було проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна, біля буд. 5, в ході проведення огляду у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено пачку з під цигарок в середині якої знаходилась речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору.
Вище вказані речовини належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
21.12.2024 року вищевказану речовину визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12024226170000514 від 21.12.2024 року.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення збереження речового доказу який є знаряддям кримінального правопорушення, який визнано на даний час речовим доказом та який має суттєве значення для кримінального провадження, прокурор просила суд накласти арешт на вище зазначену речовину.
Прокурор та ОСОБА_4 , власник вилученого майна, у судове засідання не з'явились, прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що сектором дізнання відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, здійснюється досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226170000514 від 21.12.2024 року.
Згідно постанови старшого дізнавача СД відділу поліції № 1 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 21.12.2024 року, речовину сіро-зеленого кольору рослинного походження, яка знаходиться в пачці з під цигарок, яку було поміщено до спец. пакету, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024226170000514 від 21.12.2024 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
На виконання вимог абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України, прокурор повинен був звернутися до суду не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої воно було вилучено.
На виконання вимог абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України, прокурор звернувся із вказаним клопотанням через систему «Електронний суд» до суду не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, тобто, в передбачений кримінальним процесуальним законодавством строк стороною обвинувачення, як встановлено вище, подано до суду клопотання про арешт майна.
Порядок тимчасового вилучення майна врегульовано у ст. 168 КПК України. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в ст. 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Так, стороною обвинувачення доведено необхідність арешту зазначеного в клопотанні майна, оскільки відповідно до ст. ст. 91 та 98 КПК України можливе його використання як доказу, що має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, яке було виявлене та вилучене під час проведення обшуку, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є предметом вчинення кримінального правопорушення та існує можливість його використання, як доказу у кримінальному провадженні. Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування зазначеного майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно шляхом позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження даним майном.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора-стажиста Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12024226170000514 від 21.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на виявлену та вилучену під час огляду місця події від 20.12.2024 року, за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна, біля буд. 5, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору яка знаходилися в пачці з під цигарок яку було поміщено до спец. пакету SUD 1022573, який опечатаний, скріплений підписами понятих, шляхом заборони користування відчуження та розпорядження будь-яким особам, із подальшим зберіганням майна, відповідно до «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора-стажиста Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя