Справа № 643/9306/24
Провадження № 3/643/3066/24
05.11.2024 року м. Харків Суддя Московського районного суду м. Харкова Майстренко О.М. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата ВЧ НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Московського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата ВЧ НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності зач.1 ст.130 КУпАП (протокол серії АБА №103190 від 08.08.2024 року).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 08.08.2024року о 01 год.08 хв. у м. Харків по проспекту Льва Ландау 207,водій ОСОБА_1 керував т.з. MG 550 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за місцем зупинки т.з. на газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» та у закладі охорони здоров'я «КНП ХОР ОКНЛ» відмовився, чим порушивп. 2.5. ПДРУкраїни, за що відповідальність передбачена за ч. 1ст. 130 КУпАП.
У судові засідання призначені на 22.10.2024 та 05.11.2024 ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця проживання, зазначену в протоколі АДРЕСА_1 , але на адресу суду повернулися конверти з судовими повістками, з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням встановленого терміну зберігання».
У наданих до суду письмових запереченнях представник ОСОБА_1 - адвокат Нев'ядомський А.Д. просив закрити справу на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та вказав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки жодних доказів керування ним транспортним засобом не надано. Зазначив, що надані відеозаписи відображають лише те, що транспортний засіб знаходить у русі, проте не підтверджують, що саме ОСОБА_1 керував ним. Також посилається на порушення інспекторами поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та порядку огляду його на стан алкогольного сп'яніння, оскільки інспектор не представився, не роз'яснив прав передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не проінформував про порядок застосування спеціального технічного засобу, а також після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, інспектор поліції взагалі не роз'яснив йому право пройти огляду у відповідному закладі охорони здоров'я із проведенням лабораторних досліджень зразків біологічних середовищ сечі або крові. Також вважає, що оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, то його огляд на стан алкогольного сп'яніння повинен був бути проведений уповноваженою посадовою особою органу управління Військової служби правопорядку ЗСУ, як це визначено ст. 266-1 КУпАП.
У судове засідання призначене на 05.11.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Нев'ядомський А.Д. не прибув, зазначивши у своїх запереченнях розглянути справу без його участі та участі ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Згідно вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 1ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далістан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду, визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом від 09.11.2015 №1452/735 (надалі Інструкція).
Відповідно до п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря, фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров'я).
Із зазначених вище норм вбачається, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я.
Згідно ч. 5ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З наведеного слідує, що огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є невід'ємною складовою освідування водія і поліцейський зобов'язаний запропонувати йому пройти такий медичний огляд, а в разі незгоди зафіксувати відмову.
Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я.
У направленні, форма якого визначена у додатку №1 до Інструкції, має бути зазначений конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, точний час видачі направлення та інше.
І лише у випадку, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
При цьому, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною і очевидною. Доказами такої відмови можуть бути письмові пояснення двох свідків огляду або її відеофіксація.
Разом з тим, згідно долученого до протоколу відеозапису з нагрудної камери поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, як і не повідомлено про наявність у нього такого права.
Наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, складання якого обумовлено вимогами п. 8 розділу ІІ Інструкції, на думку суду свідчить лише про можливість складення цього документу працівниками поліції під час оформлення протоколу, оскільки згідно долученого до протоколу відеозапису не вбачається, що направлення було складено у присутності ОСОБА_1 , пропонувалось йому для ознайомлення та підпису, а тому формальна наявність такого направлення не підтверджує саме порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України у цій справі.
Суд зазначає, що для наявності ознак правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП внаслідок невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, уповноважена особа органу поліції перш ніж скласти протокол повинна особисто встановити та переконатись в наявності ознак наркотичного сп'яніння, особисто роз'яснити особі його процесуальні права та обов'язки, порядок та умови проходження медичного огляду і наслідки щодо відмови від нього.
Лише в такий процесуальний спосіб може бути встановлено факт умисної відмови водія на законну вимогу працівника поліції щодо проходження медичного огляду в медичній установі, чого працівник поліції не дотримався, що свідчить про відсутність складу цього правопорушення.
Оцінивши наявні докази, приходжу до висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений працівниками поліції з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, а саме працівниками поліції не було запропоновано та забезпечено проведення даного огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Враховуючи, що у даному випадку працівниками поліції не виконано імперативних приписів ч. 3ст. 266 КУпАП щодо проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, то такий огляд є недійсним в силу ч. 5ст. 266 КУпАП.
При цьому, з наявного відеозапису взагалі не вбачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права, як особи, щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, у тому числі права на захист.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу інкримінованого особі правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про не доведення перед судом, поза розумним сумнівом, факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов'язковому закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
При цьому, вказані судом підстави є достатніми та самостійними для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1ст. 130 КУпАП, а відтак зазначені захисником інші обставини не впливають на висновок суду та не змінюють його.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,130,245,247,251,252,266,279 - 280,283 - 284,287,289,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
Суддя О.М. Майстренко