Справа № 199/10546/24
(2-а/199/106/24)
27.12.2024 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського 2-го взводу 1-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Макогона Андрія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, яка не відповідає вимогам ст. 159 КАС України.
Суд зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Така правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, яка є обов'язковою для застосування суду.
Представником позивача подано клопотання про відстрочення сплати судового збору оскільки ОСОБА_1 є малозабезпеченою особою із багатодітної родини, просив врахувати його матеріальний стан.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
При цьому визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору. Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).
Наведені в обґрунтування заявленого клопотання представника ОСОБА_2 доводи не можуть слугувати достатньою підставою для задоволення клопотання, оскільки позивач за своїм майновим станом не позбавлений можливості сплатити судовий збір, з огляду на те, що позивач не є особою з інвалідністю, є повнолітнім та працездатним, його не віднесено до інших пільгових категорій, з предмету та підстав позову вбачається можливість позивача користування транспортним засобом та його утримання. Що передбачає необхідність певних грошових вкладень, а безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, слід відмовити.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 484,48 грн. на р/р UA748999980313101206000004627, отримувач платежу: ГУК у Дн-кiй обл/АНД р/ 22030101, код ЄДРПОУ отримувача 37988155 , банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа), з поданням суду оригіналу платіжного документу для долучення до матеріалів позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно з ч. 6 ст. 161КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Представник позивача подав заяву про поновлення строку на оскарження постанови серії ЕНА №3567110 від 28.11.2024 року, який позивачем було пропущено через воєнний стан в країні, постійні оголошення повітряної тривоги, тривалі відключення електрики, телефонного зв'язку, віддаленість центру з надання правничої допомоги, що ускладнює оперативну роботу державних установ.
Надаючи оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суддя зазначає, що судом не приймаються посилання представника позивача на той факт, що ним було пропущено строк оскарження постанови з поважної причини, оскільки в України діє воєнний стан.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв'язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір скористатися правом оскарження постанови, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно процесуальних строків.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків є порушенням законних прав та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Крім того, суд враховує, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а з конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Натомість позивач, таких доказів не надав, як і не довів, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий, причинний зв'язок.
Відтак, у даному разі суддя вважає клопотання представника позивача про поновлення процесуальних строків на звернення до суду з адміністративним позовом необґрунтованим, з огляду на що, у його задоволенні слід відмовити, з наданням позивачу строку для пред'явлення суду інших об'єктивних та непереборних обставин на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
Відмовити представнику позивача Саврана Сімона Сергійовича у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, а також у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 2-го взводу 1-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Макогона Андрія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків не більше 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду і не усунення недоліків в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Суддя Руденко В.В.