Іменем України
27 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/954/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу
позивач: Компанія “Byrass Consultans Limited»,
Karpenisі str, 30, Nicosіa, Cyprus, 1660
адреса для листування: бульвар Пирогова, буд. 15, м. Київ, 02125
код 541645442
відповідач: Гуртовенко В'ячеслав Геннадійович,
АДРЕСА_1 ,
код НОМЕР_1
про стягнення 45 478,17 грн заборгованості
без повідомлення (виклику) сторін
Компанія “Byrass Consultans Limited» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 45 478,17 грн заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору оренди №06/07 від 02.06.2018 в частині сплати орендної плати.
З урахуванням того, що відповідачем у даному спорі є фізична особа, Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 09.10.2024 звернувся до Центру надання адміністративних послуг м. Чернігів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
14.10.2024 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви з додатком відповідачу.
17.10.2024 від Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради надійшла відповідь №08-05/4645 від 17.10.2024, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; знятий з реєстрації 14.06.2018 (заява особи).
Судом роздруковано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_3 ; стан: припинено.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Ухвала суду від 25.10.2024 доставлена до електронного кабінету представника позивача 25.10.2024, про що свідчить довідка Господарського суду про доставку електронного листа.
29.10.2024 на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області розміщено оголошення, яким повідомлено відповідача - ОСОБА_1 про те, що ухвалою суду від 25.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №927/954/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив відповідачу строк не пізніше 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали відповідно до ст. 165 ГПК України надати відзив на позовну заяву та докази, які підтверджують викладені у відзиві обставини, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу; подати до суду протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України). Також зазначено, що із текстом ухвали у справі №927/954/24 від 25.10.2024 можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням, що вказано в оголошенні.
Ухвала суду від 25.10.2024, направлена на адреси відповідача, зазначені у позовній заяві, які відповідають адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформації з ЦНАП, повернуті до суду з відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
22.06.2018 між Компанією “Byrass Consultans Limited» (надалі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Гуртовенком В'ячеславом Геннадійовичем (надалі - Орендар) укладено Договір оренди № 06/07 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове, строкове, платне користування нерухоме майно, а саме: приміщення, загальною площею 40,80 кв.м., яке розташрване за адресою м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 13, кв. 39 (надалі - орендоване майно) для використання його орендарем. Підписанням цього договору, Орендодавець надає Орендареві право користування орендованим майном, відповідно до умов цього Договору, у якості магазину не продовольчих товарів протягом строку дії цього договору оренди.
Згідно з п. 1.2. Договору орендоване майно належить на праві власності Орендодавцеві на підставі Свідоцтва про право власності від 04.12.2007.
Пунктом 1.9. Договору сторони погодили, що орендоване майно передається орендарю в нормальному технічному стані та придатному для використання з метою оренди на підставі Акту приймання-передавання орендованого майна, який є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 2.1. Договору орендодавець протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня підписання даного договору передає, а орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється Актом приймання-передавання орендованого майна, який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку оренди за цим договором.
Відповідно до п. 3.1. Договору за користування орендованим майном орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату в українській національній валюті - гривні по курсу долара США у відношенні до української гривні.
Пунктом 3.2. Договору сторони погодили та визначили, що протягом 5 (п'яти) банківських днів після дати підписання сторонами цього договору, Орендар має сплатити Орендодавцю:
- орендну плату за перший місяць оренди, що складає суму в гривні, еквівалентну 250 (двісті п'ятдесяти) доларам США по курсу долара США у відношенні до української гривні без ПДВ;
- гарантійний платіж, що складає суму в гривні, еквівалентну 250 (двісті п'ятдесяти) доларам США по курсу долара США по курсу долара США у відношенні до української гривні без ПДВ.
Протягом всього строку дії даного договору, сума гарантійного платежу Орендаря має дорівнювати розміру орендної плати за 1 (один) місяць строку оренди. У будь-якому випадку курс долара США у відношенні до української гривні не може бути меншим офіційного валютного курсу станом на день здійснення оплати.
Згідно з п. 3.3. Договору сторони погодили, що гарантійний платіж, повністю внесений орендарем, зараховується в рахунок оплати орендної плати за останній місяць строку оренди по курсу долара США у відношенні до української гривні на момент виникнення зобов'язань у орендаря щодо оплати гарантійного платежу, при цьому сума орендної плати за останній місяць оренди, не покрита гарантійним платежем, підлягає оплаті в загальному порядку, передбаченому цим договором.
У випадку розірвання та/або припинення договору, гарантійний платіж або будь-яка решта такого підлягає зарахуванню в рахунок оплати орендної плати за останній місяць строку оренди.
Пунктом 3.6 Договору для уникнення непорозумінь сторони погодили, що гарантійний платіж жодним чином не обмежує відповідальності Орендаря у випадку неналежного виконання Орендарем своїх зобов'язань за даним Договором.
Відповідно до п.3.7 Договору загальна сума орендної плати в місяць за цим Договором складає суму в гривні еквіваленту 250 (двісті п'ятдесяти) доларам США по курсу долара США у відношенні до української гривні без ПДВ, і визначається згідно умов цього Договору.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 5.2 Договору).
Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту, визначеного у п.5.2 цього Договору та діє протягом 35 місяців (п.5.3 Договору).
Згідно з п. 7.1. Договору даний договір є юридично дійсним, обов'язковим до виконання сторонами і при порушенні сторонами його умов може бути примусово виконаний на підставі рішення суду згідно діючого законодавства України.
Пунктом 10.1. Договору передбачено, що усі спори, розходження чи вимоги, які виникають із договору чи у зв'язку із ним, у тому числі, які стосуються його виконання, порушення, припинення чи визнання недійсним, підлягають вирішенню у суді згідно діючого законодавства України.
Відповідно до Акту приймання-передавання орендованого майна від 22.06.2018 Орендодавець передав, а Орендар прийняв орендоване майно, а саме: приміщення загальною площею 40,80 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 13, кв. 39. Сторони погодили, що орендоване майно передається у належному стані разом із обладнанням (інвентарем), що визначено в акті.
Як зазначає позивач, відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань зі сплати орендної плати по договору.
Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 11.12.2020 №348/2 з проханням перерахувати на поточний рахунок Компанії “Byrass Consultans Limited» суму орендної плати у розмірі 1 536,58 доларів 58 центів США.
За розрахунком позивача станом на 22.02.2024 у відповідача наявна заборгованість по договору зі сплати орендних платежів за період з 22.06.2018 по 21.05.2021 у сумі 45 478,17грн, що еквівалентно 1 101 долару 82 центам США з урахуванням курсу долару НБУ, який станом на дату складання позову 03.10.2024 становив 41,2755грн за 1 долар США.
Відповідач вказану вище заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого.
Статтею 73 Закону України "Про міжнародне приватне право" унормовано, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 11 статті 7 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше но передбачено законом.
Згідно зі ст. 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна, правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.
Відповідну до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне-приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
За приписами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами у справі Договору оренди №06/07 від 22.06.2018.
Орендоване майно передано орендодавцем в строкове платне користування орендаря згідно з Актом приймання-передавання орендованого майна від 22.06.2018.
Виходячи з приписів п. 4.1.2. Договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, визначені цим Договором.
Згідно з п.5.3 Договору строк його дії закінчився 21.05.2021.
За доводами позивача, за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати за період з 22.06.2018 по 21.05.2021 у сумі 45 478,17грн, що еквівалентно 1 101 долару 82 центам США з урахуванням курсу долару НБУ, який станом на дату складання позову 03.10.2024 становив 41,2755грн за 1 долар США.
Відповідачем не подано власного контррозрахунку оспорюваної суми заборгованості з орендної плати за спірний період.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, враховуючи, що заборгованість з орендної плати за спірним Договором оренди №06/07 у розмірі 45 478,17 грн підтверджується матеріалами справи, відповідачем, у порушення умов договору, не сплачена, а тому позовні вимоги позивача про стягнення 45 478,17 грн орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
За частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання даного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 04.10.2024 №587 сплачено 3 028,00грн судового збору.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 3 028,00грн.
Судом не вирішувалось питання розподілу витрат на правову допомогу, оскільки у позовній заяві позивачем заявлено, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані суду протягом 5 днів з дня проголошення судового рішення.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Гуртовенка В'ячеслава Геннадійовича ( АДРЕСА_3 ; код НОМЕР_1 ) на користь Компанії “Byrass Consultans Limited» (Karpenisі str, 30, Nicosіa, Cyprus, 1660, адреса для листування: бульвар Пирогова, буд. 15, м. Київ, 02125, код 541645442, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «Кристалбанк», м. Київ, МФО 339050) заборгованість з орендної плати у сумі 45 478,17грн, що еквівалентно 1 101 долару 82 центам США з урахуванням курсу долару НБУ, який станом на дату складання позову 03.10.2024 становив 41,2755грн за 1 долар США та 3 028,00грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2024, у зв'язку з перебуванням судді Моцьора В.В. у відпустці.
Суддя В.В. Моцьор