Провадження № 22-з/821/196/24 Справа № 711/4283/19
Черкаський районний суд Черкаської області
26 грудня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Новікова О.М. ,
суддів: Карпенко О.В. ,
Василенко Л.І. ,
за участю секретаря Мунтян К.С. ,
розглянувши заяву ОСОБА_5 про відстрочення виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2020 року про стягнення із ОСОБА_5 штрафу за зловживання процесуальними правами, -
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2020 року заяву ОСОБА_5 про відвід усіх суддів Черкаського апеляційного суду залишено без розгляду.
Визнано дії ОСОБА_5 зловживанням процесуальними правами та застосовано відносно нього заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) штраф в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 4202 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті дві гривні 00 копійок).
Копію ухвали направлено ОСОБА_5 для відома та Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Черкаській області (18015,м. Черкаси, вул. Гоголя, 316) для подання до виконання.
20 листопада 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_5 , в якій він просить відстрочити виконання рішення суду, а саме ухвали Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2020 року на один рік або на строк до закінчення воєнного стану в Україні, та призначити йому згідно зі ст. 105 ЦПК України судову психіатричну експертизу для встановлення психічного стану, так як він є тяжко психічно хворим.
Вказує, що він є інвалідом 1 групи по психічному захворюванню. Крім того, він мешкає з 2022 року в Німеччині як біженець, а тому не може приймати участь у виконавчому провадженні з даних причин. Також, отримує мінімальну пенсію, не працює, має мінімальний дохід.
До заяви ОСОБА_5 в якості доказу додано копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.05.2007 року, терміном довічно та копію консультаційного висновку спеціаліста №16/1 Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради».
Дослідивши матеріали справи, надані до заяви докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2020 року заяву ОСОБА_5 про відвід усіх суддів Черкаського апеляційного суду залишено без розгляду.
Визнано дії ОСОБА_5 зловживанням процесуальними правами. Застосовано відносно нього заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) штраф в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 4202 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті дві гривні 00 копійок).
Копію ухвали направлено ОСОБА_5 для відома та Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Черкаській області (18015,м. Черкаси, вул. Гоголя, 316) для подання до виконання.
На час розгляду заяви ухвала Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2020 року набрала законної сили, виконавчий документ видавався.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 15.06.2020 року в частині стягнення штрафу в розмірі 4202 грн. 00 коп. відстрочено до 21 квітня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Стаття 435 ЦПК України регулює питання відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення.
Так, відповідно до вказаної статті, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, відстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року (справа № 61-15140св18) зазначив, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).
Фактично, чинне законодавством не містить вичерпного законодавчого переліку підстав для надання відстрочки виконання рішення, тому суд у кожній конкретній справі з врахуванням всіх обставин справи, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов'язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочення виконання судового рішення.
Водночас, матеріали заяви не містять належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного майнового стану заявника, відсутності коштів та неможливості у зв'язку з цим сплатити штраф, на підставі яких суд може встановити майновий стан заявника, окрім його посилання на статус особи з інвалідністю першої групи та консультативний висновок спеціаліста №16/1 від 28.08.2024.
При цьому, суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках, натомість заявником не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 77, 78, 81 ЦПК України, на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, а відтак обставини на які посилається заявник, не є такими обставинами, які б свідчили про їх винятковість.
Суд приймає до уваги, що в Україні введено воєнний стан, в той же час суду не надано підтверджень, що станом на день розгляду даної заяви у боржника немає фінансової можливості виконати рішення суду.
Тобто, заявником не надано суду належних доказів, виникнення виключних обставин у розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають відстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне відстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Крім того, суд наголошує, що норми чинного законодавства допускають відстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках, і відстрочення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, а не до припинення (скасування) воєнного стану.
Також, в заяві про відстрочення виконання ухвали суду апеляційної інстанції заявником заявлено клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи для з'ясування питання про його психічний стан здоров'я на даний час.
Дослідивши клопотання та матеріали справи у межах вирішуваного питання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень.
Разом з тим, звертаючись з клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, заявником не наведено ґрунтовних підстав для призначення даного виду експертизи при розгляді даної справи.
З урахуванням підстав й самого предмета вимог заяви, фактичних обставин по даній справі, приймаючи до уваги те, що для вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення відсутні необхідні спеціальні знання в області медицини, колегія суддів вважає, що клопотання є необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.
Тож, колегія суддів суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання заявника про призначення судово-психіатричної експертизи.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з принципів верховенства права, обов'язковості виконання судових рішень, відсутності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви щодо розстрочення виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 258, 368, 435 ЦПК України, суд, -
В задоволені заяви ОСОБА_5 про відстрочення виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2020 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Судді: