Рівненський апеляційний суд
Іменем України
24 грудня 2024 року м. Рівне
Справа № 569/25345/23
Провадження № 11-кп/4815/493/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 30 травня 2024 року у об'єднаному кримінальному провадженні відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, непрацюючого, раніше судимого, востаннє 08.02.2021 року Рівненським міським судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.240-1 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, в подальшому 15.05.2023 умовно-достроково звільненого від відбування покарання (невідбута частина покарання становить 1 рік 2 місяці 19 днів), без місця реєстрації, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України, -
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 30 травня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим та призначено покарання:
-за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;
-за ч. 1 ст. 162 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком частини невідбутого покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2021 року остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили ухвалено не обирати.
Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави 45436,80 грн. 80 коп. витрат на залучення експерта.
Вирішено питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_7 будучи раніше судимий, востаннє 08.02.2021 Рівненським міським судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.240-1 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, та в подальшому 15.05.2023 умовно-достроково звільнений від відбування покарання (невідбута частина покарання становить 1 рік 2 місяці 19 днів), маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності.
Так, в період часу з 07.10.2023 по 20.10.2023, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження замка, проник до кладового приміщення, що розташоване за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав сумку на колесах марки «WELLAMART» (АРТ. C143, характеристики: об'єм 35 л., вага 1.5 кг., максимальна загрузка до 30 кг., розмір 93-34 см.), вартістю 706,27 гривень, яка належить ОСОБА_9 , чим завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Також, в період часу з 07.11.2023 по 11.11.2023, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по вул. Олени Теліги, буд.61 в м. Рівне, шляхом пошкодження замка, проник до кладового приміщення №125, що розташоване за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав шуруповерт марки «Bosch Professional GSR 120-Lі», вартістю 1352,72 гривень, та набір інструментів комбінований 150 шт. марки «TOPTUL GCAI150R», вартістю 3007,25 гривень, які належать ОСОБА_10 , чим завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 4359,97 гривень.
Крім цього, близько 22 год. 12 хв. 17.11.2023, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по вул. Гурія Бухала, буд.11 в м. Рівне, шляхом пошкодження замка, проник до кладового приміщення, що розташоване за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав шліфувальну машинку (болгарку) марки «Makita GA5030», вартістю 930,39 гривень, вібраційну шліфмашину марки «Bosch Professional GEX 125-1 AE», вартістю 1064,17 гривень, мережевий шуроповерт марки «Makita FS4000», вартістю 4518,81 гривень, електричний рубанок марки «MAKITA KP0800», вартістю 5035,46 гривень, торцеву пилу марки «Bosch GCM 216», вартістю 4818,92 гривень, які належать ОСОБА_11 , чим завдав потерпілому майнову шкоду на загальну суму 16367,75 гривень.
Також, в період часу з 20.11.2023 по 24.11.2023, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по АДРЕСА_3 , шляхом підбору ключа, проник до приміщення квартири АДРЕСА_4 , що розташована за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав кутову шліфмашину марки «Dnipro-M GL-125S», вартістю 1168,81 гривень, яка належить ОСОБА_12 , чим завдав потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Крім цього, в період часу з 25.11.2023 по 27.11.2023, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по АДРЕСА_5 , шляхом підбору ключа, проник до приміщення квартири АДРЕСА_6 , що розташована за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав шуруповерт марки «ЗенитПрофи ЗШ-550 (834613)», вартістю 783,66 гривень, кутову шліфувальну машину марки «Зеніт Профі ЗУШ-125/950 (840542)», вартістю 1088,65 гривень, пилу лобзикову мережеву марки «DeWalt (DWE349)», вартістю 3496,16 гривень, лазерний нівелір марки «Bosch Professional GCL 2-15 + RM1», вартістю 2443,33 гривень, які належать ОСОБА_13 , чим завдав потерпілому майнову шкоду на загальну суму 7811,8 гривень.
Також, приблизно о 13 год. 35 хв. 26.11.2023, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по вул. Київська, буд.67 в м. Рівне, шляхом пошкодження замка, проник до кладового приміщення, що розташоване за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав фен марки «ROWENTA PRO EXPERT CV8840F0», вартістю 1494,73 гривень, два електрочайники марки «Liberton LEK-6801», вартістю 747,06 гривень, два комплекти постільної білизни, вартістю 1684 гривень, які належать ОСОБА_14 , чим завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 3925,79 гривень.
Крім цього, приблизно о 18 год. 18 хв. 28.11.2023, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по вул. В'ячеслава Чорновола, буд.91-С в м. Рівне, шляхом пошкодження замка, проник до кладового приміщення, що розташоване за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав велосипед марки «KellysCliff 90 BlackRed 28 2021», вартістю 16579,69 гривень, який належить ОСОБА_15 , чим завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Також, в період часу з 13 год. 30 хв. по 14 год. 20 хв. 08.12.2023, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по вул. Бориса Квашенка, буд.2 в м. Рівне, шляхом пошкодження замка, проник до кладового приміщення, що розташоване за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав перфоратор марки «Dnipro-M» моделі«RH-16», вартістю 3209,57 гривень, дриль-шуруповерт мережевий марки «Dnipro-M TD-30», вартістю 1117,66 гривень, лобзик електричний марки «Dnipro-M» моделі «JS-100LX», вартістю 2059,43 гривень, які належать ОСОБА_16 , чим завдав потерпілому майнову шкоду на загальну суму 6386,66 гривень.
Окрім цього, 05.11.2023 приблизно о 22 год. 10 хв., ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по вул. Корольова, буд.9 в м. Рівне, шляхом пошкодження замка, проник до кладового приміщення, що розташоване за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав шуруповерт марки «Dnipro-M CD-12QX», вартістю 2282,20 гривень, перфоратор марки «Dnipro-M» моделі «RH-100Q» в комплекті з бурами, вартістю 2366,67 гривень, лазерного рівня марки «Firecore F94T-XG IP 65 (F94T-XG)», вартістю 3648 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_17 , майнову шкоду на загальну суму 8296,87 гривень.
Також, в період часу з 20.11.2023 по 30.11.2023, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, перебуваючи по АДРЕСА_7 , шляхом пошкодження замка, проник до кладового приміщення, що розташоване за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав п'ять бронзових прутів, загальною вагою 27,5 кілограм, вартістю 4125 гривень, які належать ОСОБА_18 , чим завдав потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Окрім цього, 10 травня 2024 року, приблизно о 13 год. 57 хв., ОСОБА_7 в порушення конституційного права на недоторканність житла та іншого володіння особи, передбаченого ст.30 Конституції України, маючи умисел на незаконне проникнення до нежитлового приміщення - технічного приміщення № 24, розташованого в будинку АДРЕСА_8 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_19 , всупереч його волі, не маючи на те визначених законом підстав, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом відкриття дверей, умисно проник до вказаного приміщення, чим порушив право ОСОБА_19 на недоторканність іншого володіння особи.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 покликається на суворість призначеного покарання ОСОБА_7 .
Вважає, що на підставі принципів індивідуалізації, гуманізації та справедливості покарання, враховуючи дані про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, загальну суму завданої ОСОБА_7 майнової шкоди, часткове відшкодування потерпілій ОСОБА_14 завданої шкоди, покликаючись на положення ч.1 ст. 69 КК України, достатнім у даному випадку було б покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Просить вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 30 травня 2024 року відносно ОСОБА_7 за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України змінити, призначити ОСОБА_7 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, що підтверджено і захисником ОСОБА_6 в судовому засіданні, в судове засідання не з'явився, поважні причини свого неприбуття не повідомив, у зв'язку з чим, у відповідності до положень ч.4 ст. 405 КПК України, з врахуванням думки захисника і прокурора, колегією суддів вирішено проводити апеляційний розгляд у даному кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченого, висловивши думку про наявність підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_12 з ч.4 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 162 КК України, що не вважатиметься погіршенням становища обвинуваченого і не вплине на призначене судом першої інстанції покарання, перевіривши вирок суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції дане кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_7 , який повністю визнав свою увину у вчиненому, та дослідженням даних про особу обвинуваченого, кваліфікувавши дії останнього за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло та сховище, в умовах воєнного стану, та за ч.1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Відповідно до ч.2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти мають зоротну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Такий же принцип гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі Закон № 3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна) викладено у відповідній редакції. Так, положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений у ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Це узгоджується і з висновками Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21; провадження № 51-2555кмо24). Так, в постанові констатовано, що зміну в ст. 51 КУпАП розміру коефіцієнта НМ до 2, який розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності за відповідні діяння, Об'єднана палата розглядає як зміну до кримінального закону, оскільки мета законодавця полягала саме у зміні диспозиції відповідних кримінальних правопорушень. Об'єднана палата зробила висновок, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП, тобто для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. Суд наголосив, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння. При з'ясуванні, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленного законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку вбачається, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185, ОСОБА_7 вчинив у 2023 році.
Як встановлено судом першої інстанції, діями ОСОБА_7 по епізодах щодо таємного викрадення належного ОСОБА_9 майна на суму 706, 27 грн., поєднаного з проникненням у кладове приміщення та щодо таємного викрадення майна ОСОБА_12 на суму 1168, 81 грн., поєднаного з проникненням у квартиру, заподіяно кожному з зазначених потерпілих матеріальну шкоду на вказані суми.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03 листопада 2022 року станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1342 грн.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX розмір вартості викраденого майна шляхом крадіжки, з якого настає кримінальна відповідальність у даному випадку за інкриміноване кримінальне правопорушення, становить 2684 грн. (1342 грн.*2=2684 грн.).
Таким чином, внесені законодавцем зміни з прийняттям Закону № 3886-IX призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність за ч.4 ст. 185 КК України у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Однак, оскільки дані діяння ОСОБА_7 вчинені з проникненням у житло та сховище, що встановлено судом першої інстанції з фактичних обставин кримінального провадження, які не заперечувались і самим обвинуваченим у судовому засіданні суду першої інстанції, тобто приміщення, що передбачено об'єктивною стороною ст. 162 КК України, то його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 162 КК України, що не погіршує становища обвинуваченого, з огляду на зміст зазначеної частини статті КК України, що є кримінальним проступком, на відміну від ч.4 ст. 185 КК України, який відноситься відповідно до ст. 12 КК України до тяжких злочинів.
За наведеного, ураховуючи те, що вартість таємно викраденого обвинуваченим майна за епізодом в період часу з 07.10.2023 року по 20.10.2023 рік становила 706, 27 грн. та за епізодом в період часу з 20.11.2023 року по 24.11.2023 року - 1168, 81 грн., тобто ці суми були меншими за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2684 грн., то колегія суддів вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_7 за зазначеними епізодами щодо потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_12 з ч.4 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 162 КК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, що на думку захисника, виразилось в необґрунтованому незастосуванні до ОСОБА_7 положень ст. 69 КК України, то колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Таким чином, під час застосування положень, передбачених ч. 1 ст. 69 КК України, крім кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, законодавець передбачив також урахування даних щодо особи винного.
Як убачається з вироку, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання, врахував суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який негативно характеризується, неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив та продовжив злочинну діяльність, вчинивши нові умисні злочини проти особистих прав особи і проти власності (10 епізодів), будучи умовно-достроково звільненим за попереднім вироком. Судом враховано також обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, те, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, думку потерпілих, які в поданих заявах просили призначити покарання на розсуд суду. За наведеного суд першої інстанції, оцінюючи в сукупності обставини справи, з урахуванням особи винного та з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність призначення останньому покарання в межах санкцій частин статей за інкриміновані кримінальні правопорушення, зокрема, у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений ч.4 ст. 185 КК України та у виді обмеження волі за ч.1 ст. 162 КК України, з застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів та визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням.
Наведені в апеляційній скарзі захисника обставини щодо міцних соціальних зв'язків, часткове відшкодування завданої шкоди одній з потерпілих, аж ніяк істотно не зменшують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і суспільну небезпеку вчиненого та в цілому не спростовують висновків суду в частині призначеного покарання.
На переконання колегії суддів, системна злочинна діяльність з боку обвинуваченого виключає можливість призначення йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.
Про відсутність підстав, які б свідчили про можливість призначення ОСОБА_7 покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, на думку колегії суддів, також вказує і те, що у своїй апеляційній скарзі захисник не вказує, яким саме чином наведені обставини та дані про особу обинуваченого, з огляду на зміст рішення суду першої інстанції, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим, що, відповідно до ст. 69 КК України, є однією з обов'язкових підстав, які мають ураховуватися судом під час вирішення цього питання.
За наведеного підстав, які б свідчили про несправедливість призначеного обвинуваченому покарання та необхідність застосування до останнього положень, передбачених ст. 69 КК України, про що зазначає сторона захисту, колегія суддів не встановила.
Крім цього, доводи захисника щодо покликання на завдану шкоду ОСОБА_7 у сумі 57306,74 грн, що приблизно в 6 разів менша, передбаченої приміткою 3 ст. 185 КК України, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_7 інкримінується, зокрема, крадіжка в умовах воєнного стану, а не у великих розмірах.
При цьому колегія суддів вважає, що, навіть з урахуванням необхідності перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.4 ст. 185 КК України за двома зазначеними епізодами на ч.1 ст. 162 КК України, це не впливає на призначене ОСОБА_7 покарання як за ч.4 ст. 185 КК України, так і за ч.1 ст. 162 КК України, зважаючи на положення статей 50, 65 КК України, кількість епізодів вчиненого за інкриміновані діяння в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарння, встановлені дані про особу обвинуваченого.
За наведеного, на переконання колегії суддів, призначення покарання у виді позбавлення волі та обмеження волі на мінімальні строки, передбачені санкціями ч.4 ст. 185 і ч.1 ст. 162 (з врахуванням ч.2 ст. 61 КК України) КК України ОСОБА_7 , з призначенням покарання на підставі ст.ст. 70, 71 КК України, узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній його меті як заходу примусу, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
За наведного, апеляційна скарга захисника в інтересах обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції - зміні.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, ?
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 30 травня 2024 року відносно ОСОБА_7 за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_7 за епізодами в період часу з 07.10.2023 року по 20.10.2023 року стосовно потерпілої ОСОБА_9 та з 20.11.2023 по 24.11.2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_12 із ч.4 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 162 КК України.
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст. 162 КК України та призначити покарання:
- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком частини невідбутого покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2021 року визначити остаточне покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_7 з моменту приведення вироку до виконання.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3