Житомирський апеляційний суд
Справа №293/650/24 Головуючий у 1-й інст. Лось Л. В.
Номер провадження №33/4805/1166/24
Категорія ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
26 грудня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Сокирка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційні скарги адвокатів Сокирка Володимира Михайловича та Шморгуна Олександра Петровича, які діють в інтересах ОСОБА_1 на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 липня 2024 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153,00 грн.
На підставі частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 23.04.2024 о 00:50 в с. Андріївка Житомирського району по вул. Житомирська керувала транспортним засобом Chevrolet Aveo , н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась на портативний відеореєстратор поліцейського, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, 23.04.2024 ОСОБА_1 о 00:50 год. на 153 км а/д Виступовічі-Житомир-Могилів-Подільський, керуючи автомобілем Chevrolet Aveo , н.з. НОМЕР_1 , проігнорувала вимогу працівників поліції про зупинку, яку було подано за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору та спец. сигналу типу «сирена». Була зупинена шляхом переслідування патрульним автомобілем шкода октавія, н.з. НОМЕР_2 на 2 а/д села, чим порушила вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Сокирко В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що в матеріалах справи відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а за кермом перебував ОСОБА_2 , що і підтверджує свідок ОСОБА_3 . Вважає, що працівниками поліції не вказано будь-яких ознак сп'яніння, вони не інформували про порядок проведення освідування, відео фіксації та не роз'яснили їй її права, обов'язки та право на правову допомогу, відеозапис не є безперервний, а матеріали справи є сфальсифікованими.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Шморгун О.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що не долучено належних та допустимих доказів, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, що підтвердила свідок ОСОБА_3 в суді першої інстанції. Вважає, що працівники поліції повинні у чіткій, однозначній та зрозумілій формі висловити пропозицію щодо проходження огляду на стан сп'яніння, і лише після цього особа може повідомити про свою відмову, або вчинити інші дії; відеозапис не є безперервний, а тому є неналежним та не допустимим доказом у справі; уповноваженими особами проігноровані вимоги глави 19 КУпАП, протокол не складався у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Сокирка В.М., які апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Невиконання водіями вимог про зупинку, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до статті 122-2 КУпАП, невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Згідно п. 2.4. ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
a) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до пункту 8.9 ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у невиконанні водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу та у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколів по адміністративне правопорушення від 23.04.2024 вбачається, що 23 квітня 2024 року о 00:50 год. на 153 км а/д Виступовічі-Житомир-Могилів-Подільський, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Chevrolet Aveo , н.з. НОМЕР_1 , проігнорувала вимогу працівників поліції про зупинку, яку було подано за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору та спец. сигналу типу «сирена». Була зупинена шляхом переслідування патрульним автомобілем шкода октавія, н.з. НОМЕР_2 на 2 а/д села, чим порушила вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (а.с. 16).
Крім цього, в цей день о 00:50 в с. Андріївка Житомирського району по вул. Житомирська керувала транспортним засобом Chevrolet Aveo , н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась на портативний відеореєстратор поліцейського, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Встановлені судом обставини підтверджено також:
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1976320 від 23.04.2024, за змістом якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення 23.04.2024 близько 00:50 год. вимог п. 8.4Правил дорожнього руху, що підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом під час зупинки транспортного засобу (а.с. 4);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду за допомогою алкотестер Драгер, що підтверджує відеозапис (а.с. 6);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.04.2024, де зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на виявлення ознак алкогольного сп'яніння (а.с. 7);
- розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статями 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від 23.04.2024, де зазначено про відмову водія від підпису (а.с. 8, 9);
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с. 9);
- відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського (а.с. 39).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Аналогічні вимоги закріплено у п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Згідно п. 6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку № 1103).
Також, судом вірно зазначено, що на наявному в матеріалах справи відеозаписі із відеореєстратора службового автомобіля керманич транспортного засобу «Chevrolet Aveo», н.з. НОМЕР_1 не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискового маячка синього та червоного кольору, спеціального звукового сигналу та гучномовця, продовжував рух, не реагуючи на вказані сигнали. Транспортний засіб не зупиняється, продовжує рух, уникаючи зупинки та ігноруючи сигнали поліціянтів, останні зазначають, що за кермом знаходиться жінка. В подальшому транспортний засіб був зупинений шляхом заїзду в поле та застряг у бруді.
Доводи апеляційних скарг відносно того, що відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а за кермом перебував ОСОБА_2 , що і підтверджує свідок ОСОБА_3 , не заслуговують на увагу, оскільки в транспортному засобі перебувала не тільки ОСОБА_1 , а й інші особи, зокрема, чоловік, жінка та діти. Вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_1 .. Відеозапис періоду руху транспортного засобу до його зупинки та відкриття дверей є безперервним, що спростовує доводи скарги про те, що автомобілем не керувала ОСОБА_1 . Крім того, з моменту зупинки автомобіля, не вбачається, що з водійського або з пасажирського сидіння хтось виходить, під час того, як працівники поліції підходили до транспортного засобу на відеозаписі зафіксована розмова працівників поліції, про те, що водієм транспортного засобу є жінка, яка за перевіркою бази МВС і БМП є власником цього автомобіля, яка замкнена в автомобілі та здійснює розмову по телефону. Пропозицію поліцейського відкрити вікно ігнорує, увімкнувши в салоні музику. Після вимкненої у салоні музики, що поліцейський безпосередньо демонструє на камеру, останній повторно пропонує відчити вікно та повідомляє ОСОБА_1 , яка продовжує розмову по телефону, про порушення нею вимог Правил дорожнього руху.
Відеозаписом також спростовуються доводи захисника щодо неповідомлення поліціянтами ОСОБА_1 щодо відео фіксації, оскільки уповноважені особи повідомили, що відповідно до ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» здійснюється відео фіксація на нагрудну камеру.
Крім того, поліціянтом встановлено, що водій ОСОБА_4 має явні ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, поведінка не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, про що і вноситься запис у протокол про вчинення адміністративного правопорушення, останні не повинні підтверджуватися або доводитися матеріалами справи, оскільки огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно, а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Покликання захисників на те, що не інформували про порядок проведення освідування, зокрема, що працівники поліції повинні у чіткій, однозначній та зрозумілій формі висловити таку позицію, і лише після цього особа може повідомити про свою відмову, або вчинити інші дії не є слушними, оскільки поліціант пропонує водієві пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 не відповідає та ховає своє обличчя під куртку. Після цього водію запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі, однак ОСОБА_1 продовжує перебувати в зачиненому автомобілі, ховаючи обличчя під куртку та ігнорує вимоги поліцейського. При цьому, суд звертає увагу на те, що водій та пасажири постійно мовчать, чути лише плач дітей, а поліціянт повідомляє, що якщо не будете реагувати на мою вимогу щодо проходження огляду, то буде розцінюватися як відмова від проходження огляду. З відеозапису з нагрудної камери вбачається, що дії ОСОБА_1 спрямовані на ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння, що і зафіксовано на відеозапис, який є належним та допустимим доказом. Пізніше поліціянт повідомив, що буде складено протоколи за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, а відеозапис переривається для складання матеріалів.
Відеозаписом також спростовуються доводи захисників, що ОСОБА_1 не роз'яснено її права.
Згідно статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 були роз'яснені її права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що зафіксована на відеозаписах з нагрудної камери поліціянта.
Крім того, йому роз'ясненні права, зокрема, право на захист, так згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Статтею 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Розгляд справи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на місці складення протоколу не здійснювався, а під час її розгляду в суді ОСОБА_1 скористалася правовою допомогою адвокатів.
Крім того, поліціянти зачитали вголос зміст протоколів та неодноразово пропонували ознайомитися ОСОБА_1 із їх змістом. Але з транспортного засобу під час ознайомлення з протоколами про адміністративні правопорушення чутно жіночий голос «що це не ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , водієм авто є чоловік, бо у нього ключі», останній вийшов із авто і ходив по полю, тобто вказані пояснення особи, яка знаходилися в авто під час ознайомлення з протоколами про адміністративні правопорушення, апеляційний суд розцінює як спробу уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Відповідно до змісту складених відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення, вони були складені у присутності останньої, яка зачиналася в авто і не виходила. Як вбачається із відеозаписів обставин події, працівники поліції складали протоколи з дотримання вимог глави 19 КУпАП та у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, але остання не скористався наданим їй правом з власної ініціативи, а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Крім того, протоколи про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376 та є належним та допустимим доказом.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. З урахуванням наведеного, судом першої інстанції надано належну оцінку факту не безперервності відеозапису на предмет його належності та достатності для встановлення обставин справи. Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційні скарги адвокатів Сокирка Володимира Михайловича та Шморгуна Олександра Петровича, які діють в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 липня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь