Житомирський апеляційний суд
Справа №935/2856/20 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 36 Доповідач Шевчук А. М.
26 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Борисюка Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі
цивільну справу №935/2856/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 травня 2021 року, яке ухвалене під головуванням судді Василенка Р.О. в м. Коростишеві,
У грудні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк» або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути з відповідача заборгованість станом на 28 жовтня 2020 року за кредитним договором про надання банківських послуг від 23 жовтня 2019 року №б/н в сумі 99 499,03 грн, яка складається із: заборгованості за поточним тілом кредиту - 62 865,62 грн; заборгованості за простроченим тілом кредиту - 31 013,45 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 5 619,96 грн.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав анкету-заяву від 23 жовтня 2019 року №б/н. При підписанні підтвердив свою згоду на те, що анкета-заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Банком був встановлений кредитний ліміт у розмірі до 100 000 грн, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки. Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а відповідач своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилася вказана вище заборгованість.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 травня 2021 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 62 865,62 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання судового збору.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту та заборгованості за нарахованими процентами скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що відповідач особистим підписом в анкеті-заяві від 23 жовтня 2019 року засвідчив свою згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг. Наполягає на тому, що укладений між сторонами кредитний договір є по суті договором приєднання, а тому жодного підпису відповідача під публічно розміщеними Умовами та правилами надання банківських послуг не потребується. Під час відкриття карткового рахунку та встановлення кредитного ліміту відповідач був належним чином ознайомлений з умовами кредитування та тарифами банку, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 на паспорті споживчого кредиту від 23 жовтня 2019 року, в якому чітко зазначено основні умови кредитування, в тому числі наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов'язань за договором, розмір штрафу за прострочення більш ніж на 30 днів за обов'язковими платежами за карткою та підвищена процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 74,40% річних. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, отримував кредитні кошти, а також здійснював частково погашення заборгованості за кредитним договором, тому такі дії відповідача свідчать про укладення сторонами кредитного договору. На підставі заяви відповідачу відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку, надано кредитну картку, на яку встановлений кредитний ліміт у розмірі 100 000 грн. Із розрахунку заборгованості та довідки про рух коштів за картковими рахунками, прослідковується, що відповідач сплатив 147 394,88 грн заборгованості за поточним тілом кредиту. Підтверджується факт використання кредитних коштів та їх неповернення. Оскільки банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд першої інстанції прийняв рішення без належної оцінки доказів та дослідження всіх обставин справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Посилається на те, що позивачем не надано жодного підписаного ним ( ОСОБА_1 ) документа, з якого можливо встановити його ( ОСОБА_1 ) волевиявлення на укладення кредитного договору з конкретно визначеними істотними умовами, такими як: розмір кредиту, розмір процентної ставки за користування кредитом, строк повернення кредиту, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Хоча в анкеті заяві відсутні відомості про картку, яку він отримав, але позивач наполягає на тому, що він отримав преміальну картку - Platinum із кредитним лімітом до 100 000 грн. Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, у зв'язку з відсутністю погоджених умов кредитного договору наголошує на неправомірності нарахування суми простроченого тіла кредиту та нарахованих процентів.
Виходячи із засади диспозитивності цивільного судочинства, апеляційний суд не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог, тобто в частині стягнення на користь банку заборгованості з поточного тіла кредиту в сумі 62 865,88 грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій частині відповідно до положень ст.367 ЦПК України, тобто в частині відмови у стягненні простроченого тіла кредиту та нарахованих процентів, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 23 жовтня 2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір шляхом підписання останнім анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.25).
У анкеті-заяві зазначено про те, що клієнт згоден із тим, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг погодився отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Відповідач зобов'язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.ua.
Надані позивачем витяг із Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток, зокрема картки Platinum та ксерокопія Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі - Умови) підпису відповідача не містять (а.с.30-51).
Разом із тим, у матеріалах справи є ксерокопія паспорта споживчого кредиту, який підписаний 23 жовтня 2019 року споживачем кредитних послуг ОСОБА_1 (а.с.26-29).
У матеріалах справи міститься довідка про надання відповідачу таких кредитних карток: №5218572220135755 - дата відкриття 15 листопада 2017 року, термін дії 10/18; № НОМЕР_1 - дата відкриття 29 жовтня 2018 року, термін дії 10/19; № НОМЕР_2 - дата відкриття 23 жовтня 2019 року, термін дії 10/22 (а.с.24).
Із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 убачається, що за картковим рахунком № НОМЕР_3 - 23 жовтня 2019 року встановлений кредитний ліміт у розмірі 100 000 грн, у подальшому 06 серпня 2020 року кредитний ліміт знижений до 0 грн (а.с.23).
Згідно з наданим банком розрахунком, за відповідачем рахується заборгованість за договором про надання банківських послуг станом на 28 жовтня 2020 року за кредитним договором про надання банківських послуг від 23 жовтня 2019 року №б/н в сумі 99 499,03 грн, яка включає в себе: заборгованості за поточним тілом кредиту - 62 865,62 грн; заборгованості за простроченим тілом кредиту - 31 013,45 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 5 619,96 грн (а.с.6-8).
Із виписки за договором №б/н, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , прослідковується, що відповідач користувався кредитними картками, знімав та поповнював готівку, тобто реалізував своє право на користування кредитним лімітом (а.с.9-22).
Відповідно до частин першої та другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Визначальним є додержання письмової форми договору.
Як вже зазначалося вище, банк до анкети-заяви додав витяги з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карт Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature та Умов і Правил надання банківських послуг, ознайомлення із якими підписом відповідача не підтверджено, а тому саме по собі підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, у якій відсутні жодні істотні умови договору про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, не свідчить про домовленість сторін про конкретний різновид кредитної картки Platinum.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів та Умов і Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент підписання відповідачем анкети-заяви містили умови щодо сплати процентів за користування кредитом, зміну процентної ставки, відповідальності за неналежне виконання умов договору саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяги з Тарифів та Умов і Правил у редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення його позову.
Без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Тарифи та Умови і Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір процентної ставки за користування кредитом, відповідальності за неналежне виконання умов договору, витяги з Тарифів та Умов і Правил не можна вважати складовою частиною кредитного договору, оскільки вони не підписані відповідачем. Отже, недодержання письмової форми кредитного договору щодо процентної ставки та відповідальності за неналежне виконання умов договору не дає підстав розцінювати умови, прописані у витягах із Тарифів та Умов і Правил, як невід'ємну складову частину змісту договору, а тому суд першої інстанції правильно не вважав надані позивачем витяги з відповідних документів складовою частиною кредитного договору, оскільки в анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про сплату жодних процентів.
Підсумовуючи викладене вище, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви витяги із Тарифів та Умов і Правил надання банківських послуг, які надав банк, відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17, від якої наразі не відступлено.
У апеляційній скарзі йде посилання на паспорт споживчого кредиту щодо різних типів кредитних продуктів, який підписаний ОСОБА_1 23 жовтня 2019 року (а.с.26-29).
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту від 23 жовтня 2019 року, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит саме на умовах, які прописані у паспорті, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Зазначене відповідає правовим висновкам Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20.
Разом з тим, анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 23 жовтня 2019 року не містить інформації про проценти, які б можна було застосувати за наданим позивачу кредитом.
Як прослідковується із довідки про рух коштів, банк у односторонньому порядку списував проценти за користування кредитом, які сторонами у письмовому вигляді не погоджені. Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, розрахунком заборгованості, який наданий та виготовлений банком, підтверджено, що відповідач вносив кошти на погашення отриманого ним кредиту, а тому оцінивши баланс отриманих відповідачем коштів та суму внесених на його погашення платежів, якщо всі внесені кошти віднести на погашення саме тіла кредиту, відсутні підстави вважати, що існує ще заборгованість зі простроченого тіла кредиту в сумі 31 013,45 грн, а доводи скаржника у цій частині апеляції безпідставні. Не підлягають до стягнення й проценти в сумі 5 619,96 грн, приймаючи до уваги, що жодні проценти сторонами у письмового вигляді не погоджені.
Із огляду на викладене вище, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції стосовно простроченого тіла кредиту та нарахованих процентів не спростовують. Рішення суду в оскарженій частині ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому залишається без змін, що відповідає приписам ст.375 ЦПК України.
За положення ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Прикінцевими положеннями Закону України від 19 червня 2024 року №3831-ІХ передбачено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст.367-368,374-375,381-382,384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді: