Житомирський апеляційний суд
Справа №274/5540/24 Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.
Категорія 55 Доповідач Талько О. Б.
23 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Галацевич О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Житомирі цивільну справу №274/5540/24 за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Подільське про спонукання виконати або припинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 7 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Корбута В. В.,-
У червні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача надати копії видаткових квитанцій про сплату орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди від 01.10.2011 року, строк дії якого закінчився 01.10.2021 року, а також звільнити його від сплати судового збору.
Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 7 серпня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема, зазначає, що отримав копію ухвали суду про залишення позову без руху 19 липня 2024 року. У заяві на виконання вимог ухвали ним вказано, що пенсіонер не є працездатним громадянином, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018, згідно з яким пенсія не є доходом, а є одним із видів соціальних виплат, і оподаткування пенсій є незаконним. Вважає, що вимога суду про сплату судового збору із соціальної виплати є безпідставною та перешкоджає його доступу до правосуддя.
Окрім того, зауважує, що до відкриття провадження у справі не є учасником судового провадження, а отже, не зобов'язаний подавати копії додатків для відповідача.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч.5 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 4 статті 177 ЦПК України також передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як визначено частинами 1-3 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити ( доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Положення статті 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху.
За змістом вище наведених норм процесуального закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5 липня 2024 року позивачем було надано відомості з державного реєстру фізичних осіб- платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 07.02.2024 року, згідно з якими за період з 1 кварталу 2023 року по 3 квартал 2023 року інформація щодо відповідних джерел відсутня.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про повернення позовної заяви.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом пунктів 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, не вирішивши питання щодо продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати указані права без будь-яких перепон чи ускладнень.
Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннями статті 4 ЦПК України, з огляду на які кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання позовної заяви неподаною та повернення є необґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 7 серпня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: