Справа № 761/5493/23
Провадження № 2/761/1994/2024
11 грудня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат; відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В лютому 2023р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-6 т. 1) до відповідачів: ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі по тексту - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 2), в якому просив суд:
- стягнути з відповідача 1 на свою користь невиплачену частину суми страхового відшкодування у розмірі 7108,59 грн.; пеню в розмірі 773,69 грн.; 3,0% річних у розмірі 53,0 грн.; інфляційні втрати в розмірі 49,76 грн.
- стягнути з відповідача 2 різницю між фактичною шкодою та розміром страхового відшкодування у розмірі 15243,02 грн.; у відшкодування моральної шкоди 8000,0 грн.
- здійснити розподіл судових витрат, які складаються з судового збору 2147,2 грн.; витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,0 грн.; витрат на оплату вартості звіту про оцінку збитків - 2500,0 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 вересня 2022р. об 17:00 год. на пр. 40 років Перемоги в м. Кам'янське мала місце дорожньо - транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) за участі автомобілів: «Toyota Hilux» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача 2 та «Volkswagen Phaeton» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач.
Зазначена ДТП мала місце з вини відповідача 2, що встановлено постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 жовтня 2022р. по справі № 209/2036/22.
В результаті ДТП належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження. Згідно з Висновком щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 393/10-22 від 05 жовтня 2022р., проведеного СОД ФОП ОСОБА_3 за заявою позивача, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Volkswagen Phaeton» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження становить 34542,34 грн.; вартість відновлювального ремонту цього автомобіля становить 47185,36 грн.
В досудовому порядку, відповідачем 1, у якого на час ДТП була застрахована цивільна відповідальність водія автомобіля «Toyota Hilux» д.н.з. НОМЕР_1 була сплачена позивачу сума страхового відшкодування, з урахуванням розміру франшизи, в сумі 24883,75 грн.
На думку позивача, страховиком невірно було розраховано суму страхового відшкодування, та в досудовому порядку страховик відмовляється здійснити виплату решти суми страхового відшкодування, а тому позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом до відповідача 1, і з метою захисту свого порушеного права просив суд стягнути невиплачену частину суми страхового відшкодування, пеню, в порядку п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», інфляційні втрати та 3,0 % річних, в порядку ст. 625 ЦК України.
Крім того, різниця між фактичним розміром шкоди (повна вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача) і належним розміром страхового відшкодування (вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу за вирахуванням визначеної полісом франшизи), на думку позивача, становить: 15243,02 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь із відповідача 2.
Також позивач вказував, що з вини відповідача 2, йому також було заподіяно і моральну шкоду, яку за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням принципів розумності і справедливості, оцінив у 8000,00 грн., й просив відшкодувати її шляхом стягнення на свою користь із відповідача 2, наголошуючи, що належний позивачеві автомобіль зазнав пошкоджень, внаслідок ДТП, що завдало позивачеві душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2023р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
11 липня 2023р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 74-80 т. 1), в якому відповідач 2 ОСОБА_2 проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем, в досудовому порядку, було узгоджено з відповідачем 1 суму страхового відшкодування, при цьому вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відновлювальний ремонт автомобіля позивача здійснений не був. Також на думку сторони відповідача 2, позивачем не надано до суду належні і допустимі докази, в обгрунтування заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди.
21 липня 2023р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 83-89 т. 1), в якому відповідач 1 ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» проти позову заперечив, зазначивши, що вимоги позивача до відповідача 1 щодо сплати суми страхового відшкодування є безпідставними, оскільки стороною позивача не надано до суду жодного доказу на підтвердження факту того, що відповідачем 1 в досудовому порядку невірно було розраховано суму страхового відшкодування, при цьому наданий стороною позивача Висновок щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 393/10-22 від 05 жовтня 2022р. не є належним і допустимим доказом.
Необґрунтованими, на думку сторони відповідача 1, є вимоги про стягнення пені, 3,0 % річних та інфляційних втрат.
10 листопада 2023р. на адресу суду надійшла відповідь на відзиви (а.с. 134-140 т. 1), в якій сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав наведених у позові, просила суд позов задовольнити, наголошуючи, що доводи та аргументи наведені стороною відповідачів 1, 2 у відзивах на позов є безпідставними та необґрунтованими, та не спростовують позовних вимог сторони позивача.
Заперечення на відповідь на відзив стороною відповідачів 1, 2 на адресу суду не подавались.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024р. по справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу; провадження по справі на час проведення експертизи було зупинено.
12 червня 2024р. на адресу суду надійшли додаткові пояснення сторони відповідача 2, в яких сторона визнала вимоги в частині відшкодування моральної шкоди визнає, в розмірі 500,0 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2024р. поновлено зупинене провадження, з метою вирішення клопотання судового експерта.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2024р. зупинено провадження по справі, на час проведення судової експертизи.
19 вересня 2024р. на адресу суду надійшов висновок експерта № СЕ-19/118-24/5282-АВ від 13 вересня 2024р. Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024р. поновлено зупинене провадження.
До судового засідання, стороною позивача, стороною відповідача 2 були подані на адресу суду заяви про розгляд справи у відсутність сторін.
Відповідач 1, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, свого представника до суд не направив, поважності причин неявки не повідомив. В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, та не оспорювалося сторонами, що 15 вересня 2022р. об 17:00 год. на пр. 40 років Перемоги в м. Кам'янське мала місце ДТП, за участі автомобілів: «Toyota Hilux» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача 2 та «Volkswagen Phaeton» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач.
Зазначена ДТП мала місце з вини відповідача 2, що встановлено постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 жовтня 2022р. по справі № 209/2036/22, яка набрала законної сили.
Станом на час ДТП, цивільно - правова відповідальність відповідача 2, була застрахована, згідно договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс № 206322060, у відповідача 1.
Судом встановлено, що автомобіль «Volkswagen Phaeton» д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності позивачу.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а п. 1) ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За змістом ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На виконання положень ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем було надано відповідачу 1, усі необхідні документи, для здійснення виплати суми страхового відшкодування, в тому числі заяву про страхове відшкодування.
Станом на дату подання позовної заяви до суду, страховиком (відповідачем 1) на користь позивача 09 листопада 2022р. було здійснено виплату лише частини суми страхового відшкодування у розмірі 24883,75 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом п. 2) ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, зокрема, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно зі складеним на замовленням позивача Висновком щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 393/10-22 від 05 жовтня 2022р., проведеного СОД ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Volkswagen Phaeton» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження становить 34542,34 грн.; вартість відновлювального ремонту цього автомобіля становить 47185,36 грн.
В свою чергу, згідно зі складеним на замовлення відповідача Звітом № 2447 від 05 листопада 2022р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ «Volkswagen Phaeton» д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 15 вересня 2022р. становить 27595,45 грн.
За результатами виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024р., згідно висновку експерта № СЕ-19/118-24/5282-АВ від 13 вересня 2024р., складеного експертами Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, вартість відновлювального ремонту, з урахування зносу КТЗ «Volkswagen Phaeton» д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав аварійних пошкоджень внаслідок ДТП, що сталася 15 вересня 2022р., станом на дату ДТП становить 30511,49 грн.; вартість відновлювального ремонту цього КТЗ становить 43154,51 грн.
Оцінюючи надані сторонами, в якості доказів висновок/звіт про оцінку належного позивачу автомобіля, суд вважає за можливе покласти в основу рішення висновок експерта № СЕ-19/118-24/5282-АВ від 13 вересня 2024р., складеного експертами Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, з огляду на те, що судовий експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а сам висновок складено безпосередньо для надання до суду по вказаній цивільній справі, був проведений за наслідками огляду фотографій пошкодженого автомобіля.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4, 9 Постанови за № 6 від 27 березня 1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). При визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Водночас відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Натомість відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
Також відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача до відповідача 1 підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування у розмірі 3027,74 грн. (30511,49 грн. - 2600,0 грн. - 24883,75 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим слід вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.
Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. У зв'язку з чим доводи страхової компанії в цій частині є безпідставними.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07 червня 2017 року № 6-282цс17 та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).
При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018р. у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
У пункті 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ» від 01 березня 2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз'яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Крім того, у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Так, з урахуванням положень ст. 625 ЦК України, п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виходячи з суми заборгованості - 3027,74 грн., та період прострочення (10 листопада 2022р. - 08 лютого 2023р.), відповідач 1 повинен сплатити пеню в розмірі 377,43 грн.; 3,0 % річних - 22,65 грн.; інфляційні втрати - 67,1 грн.
Разом з тим, враховуючи положення ст. 13 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 377,43 грн.; 3,0 % річних - 22,65 грн.; інфляційні втрати - 49,76 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015р. у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Протягом всього часу розгляду справи в суді, судом не встановлено, що позивачем було здійснено відновлювальний ремонт його пошкодженого автомобіля «Volkswagen Phaeton» д.н.з. НОМЕР_2 .
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення ст. ст. 22, 28, 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», правові позиції Великої Палати Верховного Суду, в силу положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, в постанові від 04 липня 2018р. (справа № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18), суд приходить до висновку, що з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню, у відшкодування матеріальної шкоди 2600,0 грн. (франшиза), решта вимог про відшкодування матеріальної шкоди є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи роз'яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995р. за № 4, суд при визначенні розміру завданої позивачці моральної шкоди враховує, що внаслідок скоєння відповідачем 2 адміністративного правопорушення позивач, зазнав майнових втрат внаслідок пошкодження його автомобіля та душевних страждань, було змінено його звичайний спосіб життя.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що діями відповідача 2 позивачу завдано моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагають від останнього, додаткових зусиль для організації свого життя, відчуття ним негативних емоцій, перебування у стресовій ситуації, неможливість користуватися автомобілем значний проміжок часу, тому суд вважає вірним, що з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди - 8000,0 грн.
Відповідно до ст. ст. 137, 141 ЦПК України, пропорційно до частини задоволених вимог, з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 611,95 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1200,0 грн.; з відповідача 2 судовий збір - 1535,25 грн.; витрати на професійну правничу допомогу - 1600,0 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України; ст. ст. 3, 9, 22, 29, 32, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат; відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину суми страхового відшкодування у розмірі 3027 /три тисячі двадцять сім/ грн. 74 грн.; пеню в розмірі 377 /триста сімдесят сім/ грн. 43 коп.; три відсотки річних у розмірі 22 /двадцять дві/ грн. 65 коп.; інфляційні втрати в розмірі 49 /сорок дев'ять/ грн. 76 коп.; судовий збір у розмірі 611 /шістсот одинадцять/ грн. 95 коп.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1200,0 /одна тисяча двісті/ грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 2600,0 /дві тисячі шістсот/ грн.; у відшкодування моральної шкоди 8000,0 /вісім тисяч/ грн.; судовий збір - 1535,25 грн.; витрати на професійну правничу допомогу - 1600,0 /одна тисяча шістсот/ грн.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 16 грудня 2024р.
Суддя: