Справа № 761/46095/24
Провадження № 1-кс/761/30410/2024
19 грудня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 18.11.2024 у кримінальному провадженні №62024100120000746 від 30.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, про відмову у визнанні потерпілим,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 18.11.2024 у кримінальному провадженні №62024100120000746 від 30.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, про відмову у визнанні потерпілим.
Скаргу мотивовано тим, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000746 від 30.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
17.10.2024 ОСОБА_3 подав до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві клопотання про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні.
18.11.2024 постановою слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 , яка ОСОБА_3 отримав 28.11.2024, у задоволенні його клопотання про залучення до провадження як потерпілого, відмовлено.
Водночас, на переконання заявника вказане рішення є необґрунтованим та передчасним, а тому просив слідчого суддю його скасувати.
В судове засідання ОСОБА_3 , не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, водночас подав до суду заяву, в якій просив розглянути скаргу за його відсутності та задовольнити скаргу з наведених у ній підстав.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшов висновку про наступне.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Так, з матеріалів скарги вбачається, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000746 від 30.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
17.10.2024 ОСОБА_3 подав до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві клопотання про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні.
18.11.2024 постановою слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 , яка ОСОБА_3 отримав 28.11.2024, у задоволенні його клопотання про залучення до провадження як потерпілого, відмовлено.
Так, слідчий у постанові послалася на те, що на даній стадії досудового розслідування не отримано достатніх та об'єктивних даних, які би свідчили про спричинення ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням шкоди.
Проте, такий висновок слідчого є передчасним і таким, що не підтверджений сукупністю належних та допустимих доказів, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000746.
При цьому, всупереч положенням ст.110 КПК України, вказана постанова слідчого не містить достатніх відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, у ній не наведено належних мотивів на спростування доводів ОСОБА_3 зазначених у заяві, не наведено обґрунтування необхідності прийняття рішення про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні.
Слід зазначити, що ч. 5 ст. 55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.
Разом з тим, у постанові про відмову у визнані потерпілим доводів відносно заподіяння чи не заподіяння заявнику шкоди слідчим в порушення вимог ст. 55 КПК України не зазначено.
Також при винесенні постанови про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 слідчим залишено поза увагою доводи, викладені у заяві про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 62024100120000746.
Враховуючи вищевикладене, постанова слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 18.11.2024 у кримінальному провадженні №62024100120000746 від 30.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, про відмову у визнанні потерпілим, підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 55, 220, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 18.11.2024 у кримінальному провадженні №62024100120000746 від 30.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, про відмову у визнанні потерпілим - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 18.11.2024 у кримінальному провадженні №62024100120000746 від 30.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, про відмову у визнанні потерпілим.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1