Справа № 761/23673/22
Провадження № 1-кп/761/1714/2024
26 грудня 2024 року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження №22022000000000389, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100000475 від 10.02.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою від 06.11.2024 строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 04.01.2025, включно.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_6 заявлено клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування заявленого клопотання, прокурор зазначив, що наявні підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, неодноразово перетинав державний кордон України, відвідуючи рф, може переховуватися від суду. На обґрунтування вказаного ризику прокурор також зазначає, що обвинувачений обізнаний у формах і методах роботи правоохоронних органів, активно застосовував заходи конспірації щодо передачі інформації представникам рф, відтак у разі його перебування його під дією запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній матиме змогу використовувати вказанні вміння і навики та переховуватися від суду. Крім того, прокурор зазначив, що також продовжують існувати ризики незаконного впливу на свідків в кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення та/або продовження своєї злочинної діяльності.
Захисник ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення вказаного клопотання, вважав, що ризики позапроцесуальної поведінки обвинуваченого є непідтвердженими, обвинувачений позитивно характеризується, відтак вважав за доцільне визначити ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Захисник ОСОБА_7 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на обґрунтування вказаних доводів зазначив, що ризики позапроцесуальної поведінки обвинуваченого прокурором не доведено, обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, відтак також вважав за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав доводи захисників, та також просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив врахувати, що ризики зазначені прокурором є не доведені, він не має наміру переховуватися від суду та впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вже тривалий час перебуває під вартою, відтак вважав, що інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням в умовах слідчого ізолятору зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Ухвалою від 06.11.2024 строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 04.01.2025, включно.
При продовженні запобіжного заходу судом враховані ризики, що не зменшилися, а також обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан обвинуваченого, існування ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.
На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд дійшов висновків, що вказані ризики суттєво не зменшились та не змінились.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, ступінь суспільної небезпеки, тривалість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення, відтак останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність.
Так, застосування запобіжного заходу необхідно для забезпечення судового розгляду, який з об'єктивних причин не закінчено на даний час.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 13.10.2024.
Крім того, частина 4 ст. 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли суд має право не визначати розмір застави, а саме, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, суд вважає за необхідне при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ч. 3 ст. 331, ст. 369, ч. 2 ст. 376, КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 лютого 2025 року, включно, без визначення розміру застави.
На ухвалу безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3