Справа № 761/48185/24
Провадження № 1-кс/761/31803/2024
26 грудня 2024 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100100004820 від 17.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
24.12.2024 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100100004820 від 17.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, на майно, вилучене за місцем мешкання ОСОБА_4 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: порожні зіп-пакети; залишки речовини рослинного походження.
Клопотання мотивоване тим, що СВ ВП № 2 Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100004820 від 17.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 16.12.2024 в період часу з 17 год. 28 хв. по 18 год. 19 хв. в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено: порожні зіп-пакети; залишки речовини рослинного походження.
17.12.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
17.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.
17.12.2024 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вилучених у ході проведення обшуку матеріальних об'єктів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, для збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку від 17.12.2024, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_4 .
Зазначили, що вказані речові докази містять відомості про факти та обставини, що встановлюються, підтверджують протиправну діяльність, направлену на вчинення злочину, використовувались як знаряддя та засоби вчинення вказаного кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди та містять інформацію щодо здійснення протиправної діяльності та вчинення інкримінованих підозрюваному злочинів, а тому підпадає під критерії, визначені ст. 98 КПК України.
Незастосування даного виду заходу забезпечення кримінального провадження суттєво зашкодить кримінальному провадженню, призведе до втрати та зникнення речових доказів, які зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.
Слідчий підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому, та просив задовольнити клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Так, СВ ВП № 2 Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100004820 від 17.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України..
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.12.2024 в період часу з 17 год. 28 хв. по 18 год. 19 хв. в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено: порожні зіп-пакети; залишки речовини рослинного походження.
17.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.
Водночас, матеріалами провадження у їх сукупності підтверджується, що вилучене у вказаній квартирі майно має значення для досудового розслідування, бути знаряддям вчинення злочину, зберігати на собі його сліди, бути доказами під час судового розгляду, а також може бути використане для підтвердження причетності осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
17.12.2024 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вилучених у ході проведення обшуку матеріальних об'єктів.
Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Дослідивши доводи клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, виявленого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які були засобами вчинення злочинів, та залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, обсяг фактичних обставин кримінального провадження, даних на підтвердження, що виявлене майно містить на собі сліди злочину, з метою збереження речових доказів та проведення експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 17.12.2024 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні як на речові докази.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене за місцем мешкання ОСОБА_4 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- порожні зіп-пакети;
- залишки речовини рослинного походження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1