Справа № 761/48152/24
Провадження № 1-кс/761/31780/2024
26 грудня 2024 року, слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022070000000115 від 07.07.2022 за ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України,
24.12.2024 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022070000000115 від 07.07.2022 за ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, на перелік нерухомого майна, яке належить ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42022070000000115 від 07.07.2022 за ч. 3 ст.212, ч. 3 ст. 209 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.
В ході досудового розслідування встановлено, що результатами проведеного аналітичного дослідження відділом БВДОЗШ ГУ ДПС у Закарпатській області складено висновок №04/07-16-08-00-12/3085725047 від 30.06.2022 «Про результати дослідження фінансово-господарських операцій фізичної особи-платника податків ОСОБА_4 , пов'язаних з будівництвом та продажом житлової та нежитлової нерухомості за різними адресами у м. Ужгород щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або інших правопорушень у період 2020-2021 років, який будучи фізичною особою-платником податків допустив порушення п.2 ст.3, ст.42, ст.44, п.5 ст. 128 Господарського кодексу України, п.п. 164.1.1 п.164.1 ст. 164, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177, п.181.1 ст. 181 та п.183.4 ст. 183 та п.п. 1.4, 1.5., 1.6 п.16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, за відсутності державної реєстрації як суб'єкта господарювання, здійснював систематичну господарську діяльність з будівництва житлової нерухомості та її реалізації, в результаті чого ним не сплачено податків та зборів щонайменше на суму 34 247 601 грн., у тому числі податку на доходи отримані фізичною особою 15 292 463 грн., податку на додану вартість 17 856 675 грн., військового збору 1 098 463 грн., тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України.
Старшим детективом ГПД БЕБ ОСОБА_5 , винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні за № 42022070000000115 від 07.07.2022 нерухомого майна, оскільки майно набуте кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, вказали мету накладення арешту на нерухоме майно для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209 КК України, передбачають додаткове покарання у виді конфіскації майна. Також вказали мету накладення арешту відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Незастосування даного виду заходу забезпечення кримінального провадження суттєво зашкодить кримінальному провадженню, призведе до втрати та зникнення речових доказів, щодо яких наявні фактичні дані, які свідчать про їх одержання злочинним шляхом та отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому, та просив задовольнити клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Так, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42022070000000115 від 07.07.2022 за ч. 3 ст.212, ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до висновку аналітичного дослідження № 10/07-16-08-00-11/3271800951 від 29.02.2024 фізична особа - платник податків ОСОБА_4 шляхом здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання у формі фізичної особи - підприємця та без реєстрації платником податку на додану вартість, не задекларував об'єкти оподаткування та не сплатив до бюджету податків на загальну суму 40 163 421 гривню, а саме: податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 роки на суму 18 753 004 грн., військового збору за 2020-2021 роки на суму 1 562 750 грн., податку на додану вартість за 2018 -2022 роки на загальну суму 19 847 666 грн.
Одночасно, висновком судово-економічної експертизи № 24 від 29.07.2024 підтверджено несплату фізичною особою - платником податків ОСОБА_4 податків на загальну суму 40 163 421 гривню, а саме: податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 роки на суму 18 753 004 грн., військового збору за 2020-2021 роки на суму 1 562 750 грн., податку на додану вартість за 2018 -2022 роки на загальну суму 19 847 666 грн.
Встановлено що ОСОБА_4 на праві власності належить нерухоме майно а саме:
1. АДРЕСА_1 ;
2. АДРЕСА_2 ;
3. АДРЕСА_3 ;
4. АДРЕСА_4 ;
5. АДРЕСА_5 ;
6. АДРЕСА_6 ;
7. АДРЕСА_7 ;
8. АДРЕСА_8 ;
9. АДРЕСА_9 ;
10. АДРЕСА_10 ;
11. АДРЕСА_11 .
Старшим детективом ГПД БЕБ ОСОБА_5 , 23.12.2024 року винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні за № 42022070000000115 від 07.07.2022 вказаного нерухомого майна, оскільки майно набуте кримінально протиправним шляхом та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Дослідивши доводи клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які набуті кримінально протиправним шляхом та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, обсяг фактичних обставин кримінального провадження, даних на підтвердження, що нерухоме майно набуте кримінально протиправним шляхом та отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя з метою запобігання можливості знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 23.12.2024 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні як на речові докази.
Крім того необхідно вказати, що не може бути вжито арешт вказаного нерухомого майна, як забезпечення конфіскації майна, так як ОСОБА_4 як власник майна, не є підозрюваним, досудове розслідування здійснюється за фактом вчинення злочинів. Також не може бути досягнена мета відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, з урахуванням того, що цивільний позов відсутній, в цій частині клопотання протирічить ст. 170 КПК України.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно належне ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом позбавлення права користування, відчуження, володіння та розпорядження а саме:
1. АДРЕСА_1 ;
2. АДРЕСА_2 ;
3. АДРЕСА_3 ;
4. АДРЕСА_4 ;
5. АДРЕСА_5 ;
6. АДРЕСА_6 ;
7. АДРЕСА_7 ;
8. АДРЕСА_8 ;
9. АДРЕСА_9 ;
10. АДРЕСА_10 ;
11. АДРЕСА_11 .Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1