Справа № 761/11102/23
Провадження № 2/761/2198/2024
20 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в склад:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», третя особа: Товариство з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» про визнання відсутнім зобов'язання по кредитному договору, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.
Так, в підготовче засідання, призначене на 20.12.2024 позивач та його представник не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, поважність причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання на іншу дату не надходило, заяви про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Представник відповідача та третьої особи просили здійснювати розгляд справи за їх відсутністю.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
За положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В судові засідання призначені на 13.11.2024, 20.12.2024 позивач не з'явився,причини неявки не повідомив, у судове засідання свого представника не направила.
Так, позивач повідомлявся про розгляд справи засобами поштового зв'язку. Повістки наравлялись за адресою, вказаною в позовній заяві: АДРЕСА_1 .
Як свідчать матеріали справи, позивач в судове засідання призначеного на 13.11.2024 не зв'явилася. Судова повістка поверталась в адресу суду з відміткою працівників поштового зв'язку - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 591/4832/22від 01 грудня 2023 року зазначив, що довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Повідомлення про розгляд справи 20.12.2024 повернулось з відміткою - "за закінченням встановленого терміну зберігання".
Разом з тим, як свідчать матеріали справи повідомлення про день та час розгляду справи (судові повістки) направлялись позивачу і на електронну адресу, зазначену останньою в заяві по суті справи - позовній заяві та були отримані ОСОБА_1 .
Верховний Суду у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 757/48467/21 зазначив наступне.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Разом з тим, Верховний суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 947/26777/19 (провадження № 61-9161св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).
Приписами ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Такі висновки Верховний Суд зробив у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
У постанові від 28.10.2021 в справі № 465/6555/16-ц Верховний суд зазначив - згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні в разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).
Так, у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На зазначене звертає увагу і Верховний Суд в постанові від 28.06.2023 (справа № 757/48467/21). Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
За приписами ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Заяви позивача про розгляд справи за її відсутністю матеріали справи не містять.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, заяв про розгляд справи за його відсутності в адресу суду не надходило, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 223, 353 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», третя особа: Товариство з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» про визнання відсутнім зобов'язання по кредитному договору -залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Суддя: