Справа № 761/13692/24
Провадження № 2/761/6820/2024
10 вересня 2024 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Лаврук Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ?Універсал Банк? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В квітні 2024 року Акціонерне товариство ? Універсал Банк? (надалі - АТ ?Універсал Банк?) звернувся до Шевченківського районного суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на свою (АТ Універсал Банк?) користь заборгованість за договором про надання банківських послуг ?Monobank? від 19 квітня 2019 року, яка станом на 05 березня 2024 року складає 33 451, 60 грн., а також понесені судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до банку, з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим, підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що остання разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг.
З боку позивача, умови договору виконані належним чином, шляхом надання відповідачці можливості розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого ліміту, а саме 25 000, 00 грн., проте відповідачка не виконує належним чином умов договору, грошові кошти не повертає. А тому, позивач змушений звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості, яка станом на 05 березня 2024 року складає 33 451, 60 грн. - заборгованість за тілом кредиту.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року відкрито спрощене провадження у цивільній справі за позовом АТ ?Універсал Банк?до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідачка, своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористалася; відзив на позовні вимоги до суду не надіслала.
Представник позивача в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; просив суд, провести розгляд справи за його відсутності; на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідачка в судове засідання не з?явилася; про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином; письмовий відзив на позов не надіслала, як і не направила свого представника для прийняття участі у розгляді справи.
Суд, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов?язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов?язок доказування покладений на сторони.
Як вбачається із матеріалів справ і це встановлено судом, що АТ ?Універсал Банк? запустило новий проект ?Monobank?, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки ?Monobank?. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту ?Monobank? є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
19 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ ?Універсал Банк?, в якій просила відкрити на її ім?я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та на її ім?я встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку.
Відповідний додаток до договору, підписаний відповідачкою суду надано не було. А тому, суд позбавлений можливості встановити чи домовились сторони про умову договору - розмір кредитного ліміту.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 19 квітня 2019 року, заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 04 березня 2024 року складає - 33 451, 60 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог АТ ?Універсал Банк? додав до позовної заяви: копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг АТ ?Універсал Банк? від 19 квітня 2019 року, Умови і правила обслуговування в АТ ?Універсал Банк? при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів ?monobank?, паспорт споживчого кредиту ?Картки monobank? та розрахунок заборгованості.
Із прийняттям Закону України ?Про електронну комерцію?, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до ст.3 Закону України ?Про електронну комерцію?, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України ?Про електронну комерцію?, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України ?Про електронну комерцію?).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України ?Про електронну комерцію?).
Згідно ч.6 ст.11 Закону України ?Про електронну комерцію?, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз?яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов?язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України ?Про електронну комерцію?, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб?єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України ?Про електронну комерцію?, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 Закону України ?Про електронну комерцію? визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом вказаних норм, позичальник за кредитним договором зобов?язаний повернути кредитодавцеві ту суму кредиту, яка була ним отримана на підставі такого договору.
Розмір зобов?язання щодо повернення суми кредиту визначається не встановленим кредитним лімітом, а сумою фактично отриманого кредиту в рамках договору.
Позивач не надав суду доказів, що відповідачу були надані грошові кошти, як передбачено положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України.
Крім того, позивачем також не було надано доказів передачі відповідачу банківської картки.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність?. Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 333/5483/20 та інших.
Розрахунок заборгованості, на який посилається банк, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а тому, не є належним доказом існування боргу.
Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки за картковим рахунком відповідачки, відкритого в АТ ?Універсал банк?, з боку позивача суду надано не було.
При цьому, витяг з Умов і правил обслуговування в АТ ?Універсал Банк?, при наданні банківських послуг щодокарткових продуктів ?monobank?, паспорт споживчого кредиту ?Картка monobank?, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 19 квітня 2019 року, шляхом підписання анкети-заяви.
Доводи АТ ?Універсал Банк? про те, що факт ознайомлення відповідачки з Умовами і правилами обслуговування в АТ ?Універсал Банк? при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів ?monobank?, паспортом споживчого кредиту ?Картка monobank? підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідачка висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку ?monobank?, шляхом застосування електронного цифрового підпису, судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.
Дійсно, як вбачається зі змісту анкети-заяви, відповідачка своїм підписом підтвердила, засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором.
Разом з тим, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ ?Універсал Банк? при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів ?monobank?, паспорту споживчого кредиту ?Картка monobank?, у суду відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами та Тарифами було ознайомлено відповідачку.
З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що з боку АТ ?Універсал Банк? не доведено належними та допустимими доказами наявність кредитних відносин з ОСОБА_1 , надання кредитних коштів відповідачці та заборгованості, що заявлена до стягнення. Вказані обставини позбавляють суд можливості належним чином перевірити видачу банком ОСОБА_1 кредитних коштів, користування відповідачкою кредитними коштами та внесення останньою грошових коштів на погашення кредитної заборгованості, а тому, позовні вимоги АТ ?Універсал Банк? не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 213, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства ?Універсал Банк? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: