23.12.2024 року м. Дніпро Справа № 904/1241/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Ліпинському С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мартинюк С.В.) від 05.08.2024р. у справі № 904/1241/24
за заявою ОСОБА_1
про визнання неплатоспроможним, -
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у справі № 904/1241/24:
- провадження у справі №904/1241/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - закрито;
- припинено процедуру реструктуризації боргів, введену ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 у справі № 904/1241/24;
- припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни, свідоцтво №190 від 12.02.2013.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі № 904/1241/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що в суду були відсутні підстави для закриття провадження у справі, оскільки він намагався співпрацювати з судом та кредиторами, надавати всі необхідні документи для об'єктивного розгляду справи. Зважаючи на заперечення кредиторів боржником було складено новий план реструктуризації боргів, який був направлений кредиторам по справі, але не розглянутий у зв'язку із закриттям провадження у справі.
Закривши ухвалою від 05 серпня 2024 року провадження у справі № 904/1241/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , суд фактично позбавив боржника можливості відновлення платоспроможності шляхом зміни способу та порядку виконання зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Апелянт стверджує, що він, як боржник діяв добросовісно, його поведінка, відкритість, полягає у сумлінному виконанні обов'язків боржника, не приховуванні обставин, через які він потрапив у стан неплатоспроможності, а також інформації щодо свого теперішнього фінансового стану та наявних у нього та членів його сім'ї активів.
Крім того, суд в оскаржуваній ухвалі взагалі не навів мотивів та доказів, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, обмежившись лише зазначенням в ухвалі короткого змісту заяв, поданих кредиторами та арбітражною керуючою, та помилково застосував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, без належного встановлення усіх обставин даної справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024р. для розгляду справи № 904/9060/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Іванова О.Г., Мороза В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у справі № 904/1241/24, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 23.12.2024р.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мороза В.Ф. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Кощеєва І.М., Іванова О.Г.
Кредитори боржника - АТ КБ «Приватбанк» та АТ "Сенс Банк" проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на підтвердження матеріалами справи подання боржником до суду недостовірних відомостей щодо його майнового стану, що свідчить про його недобросовісність та не затвердження Плану реструктуризації боргів боржника, що є підставою для закриття провадження у справі.
Керуюча реструктуризацією боргів боржника - арбітражна керуюча Белінська Н.О. доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсягу та просила її задовольнити.
Апелянт не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку зі станом здоров'я.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки поважність причини неявки апелянта у судове засідання не підтверджена належними доказами. Суд також звертає увагу апелянта, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка апелянта не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання учасників справи обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності апелянта.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення керуючої реструктуризацією боргів боржника та представника кредитора, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено підготовче засідання суду на 08.04.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Белінську Н.О. Призначено попереднє засідання суду на 03.06.2024.
Ухвалою від 03.06.2024 завершено попереднє засідання по справі № 904/1241/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Визнано АТ "Сенс Банк" кредитором ОСОБА_1 на суму 47 087,37 грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 12 146, 51 грн. (неустойка) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 6 056, 00 грн. (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів. Визнано АТ КБ "ПриватБанк" кредитором ОСОБА_1 на суму 123 588, 69 грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 39 642, 70 грн. (пеня) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 6 056, 00 грн. (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів.
21.06.2024 через систему "Електронний суд" від АТ КБ "ПриватБанк", а 02.08.2024 від АТ "Сенс Банк" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. провадження у справі № 904/1241/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 05.08.2024р. у справі № 904/1241/24, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На час звернення боржника з заявою до господарського суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Згідно з ст. 113 Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 справа № 903/806/20.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, в наданих до суду деклараціях за 2021, 2022, 2023 та за 01.01.2024 - 01.02.2024 заявником не надано інформацію про батьків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зокрема щодо отримання доходів. Разом з тим, декларації не містять інформацію про витрати заявника, що в свою чергу не дозволяє скласти реальний та виконуваний план реструктуризації.
При зверненні до суду боржником було сплачено авансування винагороди арбітражного керуючого у розмірі 40260,00 грн. (квитанція №12 від 17.11.2023), проте в деклараціях про майновий стан боржником не було зазначено, як про отримані доходи на вказану суму так і про понесені витрати.
В поданій заяві про визнання неплатоспроможним боржник зазначає, що офіційно не зміг працевлаштуватися ніде досі, так як всі пропозиції про роботу - це мінімальна заробітна плата, а її ледве вистачає на життя, не кажучи про виплату кредитів. Окрім того, в судовому засіданні арбітражна керуюча повідомила, що на разі боржник здійснює догляд за матір'ю, у зв'язку з чим позбавлений можливості працевлаштуватись. Про те боржником не надано арбітражній керуючій та суду докази перебування матері на лікарняному та необхідності здійснення постійного догляду за нею.
Також, як зазначив боржник у поданій заяві про визнання його неплатоспроможним, він наразі перебував у пошуках роботи, оскільки без освіти важко працевлаштуватися на гідну роботу, аби мати змогу платити хоча б комунальні послуги й інші базові потреби. Проте, за час здійснення розгляду справи боржником не надано таких доказі, які б свідчили про здійснення боржником дій щодо працевлаштування.
Викладені вище обставини, як вірно вказано місцевим господарським судом, унеможливлюють оцінку реальної спроможності боржника до погашення існуючої заборгованості та ставлять під сумнів добросовісність намірів фізичної особи до відновлення власної платоспроможності шляхом введення процедур визначених Кодексом України з процедур банкрутства.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, у поданих боржником на затвердження проектах планів реструктуризації боргів, містяться пропозиції по списанню спочатку 100% боргів та в подальшому 95% боргів, що також свідчить про недобросовісну поведінку боржника, оскільки останній надає пропозицію щодо реструктуризації, яка завідомо не відповідає інтересам кредиторів.
16.07.2024 відбулися збори комітету кредиторів у справі № 904/1241/24, на яких зборами кредиторів по питанню першому порядку денного прийнято рішення не схвалювати звіт керуючої реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника № 02-338/2348 від 23 травня 2024 року.
По питанню другому порядку денного кредитори проголосували проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 станом на 01.07.2024, а по питанню третьому порядку денного засідання кредиторів від 16.07.2024 присутніми кредиторами ухвалено рішення про закриття провадження у справі.
Згідно з частиною сьомою статті 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, яке набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.
Основним документом, який надає достовірну інформацію про все наявне майно боржника та членів його сім'ї, є декларація про майновий стан боржника за останні три роки перед ініціюванням відкриття провадження у справі про банкрутство.
У випадку, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї, ці обставини є підставою для прийняття судом рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи.
Верховний Суд в постанові від 16.05.2023 року по справі № 916/1885/22 зауважує, що Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов'язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства).
Конструкція частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника.
Зазначене кореспондує правовому висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, за яким, добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Близькі за змістом правові висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
За наведених обставин, які свідчать про зазначення боржником в декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство згідно з п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги апелянта безпідставними та такими, що не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, а оскаржувану ухвалу господарського суду, такою що відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у даній справі відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у справі № 904/1241/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у справі № 904/1241/24 - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 26.12.2024 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя О.Г. Іванов
Суддя І.М. Кощеєв