ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16360/24
провадження № 1-кп/753/1881/24
"01" листопада 2024 р.
Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглядаючи у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12024100020002816 від 20.06.2024 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радгосп Фрунзе Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, не прац
юючого, неодруженого, освіта середня, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
законний представник потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 .
Прокурор у судовому заявила клопотання про продовження ОСОБА_3 раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, надавши суду його у письмовому вигляді. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 може впливати на малолітню потерпілу та свідків, які судом ще не допитані. Крім того, враховуючи тяжкість покарання, яка у разі визнання винним ОСОБА_7 , останній може переховуватись від суду.
Законний представник малолітньої потерпілої підтримала думку прокурора.
Захисник ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечував. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на більш м'який домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши письмове клопотання прокурора щодо запобіжного заходу, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.09.2024 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.11.2024 включно. Відтак, строк який визначений ч. 1 ст. 197 КПК та даною ухвалою, стосовно обвинуваченого закінчується 07.11.2024.
На думку суду ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке кримінальний закон відносить особливо тяжких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, за вчинення якого у разі доведення його винуватості загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, а також матеріали, які його характеризують, а саме: вік та стан його здоров'я (дані про те, що він не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору в матеріалах кримінального провадження відсутні), у кримінальному провадженні не допитана малолітня потерпіла, свідки і не досліджені докази, що не виключає можливості впливу на них та перешкоджанню кримінальному провадженню. Ці обставини в сукупності з мірою покарання, яка загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим на переконання суду, підтверджують наявність високого ступеню ризиків переховування обвинуваченого від суду та можливості вчинити інші кримінальні правопорушення, що не дає достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
Необхідно зазначити, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише його права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України спробам переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити, а у задоволенні клопотання захисника відмовити, та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на даному етапі розгляду кримінального провадження (не допитано малолітню потерпілу, свідків, не досліджені всі письмові докази) обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням до останнього інших, більш м'яких запобіжних заходів, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, судом не встановлено.
Керуючись статтями 177, 331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити. У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт - відмовити.
Продовжити застосований відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 30 грудня 2024 р. включно.
Ухвала суду підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1