Справа № 752/23097/24
Провадження №: 1-кп/752/2318/24
24.12.2024 м. Київ
Голосіївського районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000945 від 09.10.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6
До Голосіївського районного суду міста Києва 29.10.2024 надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою обрано ухвалою слідчого судді від 10.09.2024 до 08.11.2024.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 314, ч. 3 ст. 331 КПК України, судом 30.10.2024 було постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 05.11.2024 обвинуваченому ОСОБА_3 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, до 03.01.2025.
У судове засідання, 24.12.2024, з'явилися прокурор, захисник, перекладач, доставлено обвинуваченого.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання обґрунтовано тим, що ризики зазначені в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на разі продовжують існувати, обраний запобіжний захід закінчується 03.01.2025, до того часу відсутня об'єктивна можливість розглянути кримінальне провадження, а тому є необхідність у продовженні строку запобіжного заходу на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжні заходи не пов'язані із позбавленням волі.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне.
Враховуючи вимоги ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до спливу двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження стаття 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які зазначені в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 05.11.2024, продовжують існувати, зокрема:
-переховування від суду.
Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, і за яке, згідно санкції ч. 2 ст. 258 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Даний факт дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_3 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_3 є громадянином Республіка Молдова на території України постійного місця проживання не має, стійкі соціальні зв'язки, на території України у нього відсутні. Даний факт дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може залишити територію України з метою уникнути від кримінальної відповідальності;
-незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
Даний ризик обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків. Про існування цього ризику вказують обставини того, що ОСОБА_3 під час вчинення інкримінованих йому дій, діяв спільно із невстановленими особами, з якими він перебуваючи на волі зможе вільно спілкуватися та координувати свої дії, зокрема і щодо впливу на свідків. Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в підготовці терористичного акту із застосуванням вогнепальної зброї, що само по собі може свідчити про схильність до неспровокованого насильства. Сам факт перебування підозрюваного на свободі вже буде впливати на свідків, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя. Для пересічного громадянина такий факт буде свідчити про безкарність і беззахисність, свідків;
- вчинення іншого кримінального правопорушення.
Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі може вчиняти нові злочини, підтверджується тим, що дії обвинуваченого були спрямовані проти громадської безпеки за фінансову винагороду;
При продовженні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд звертає особливу увагу, що обвинувачений обвинувачується у злочині який було вчинено в період дії воєнного стану, що на думку суду свідчить про особливу небезпеку вчиненого кримінального правопорушення та вкрай низьку соціальну свідомість обвинуваченого. Крім того, на час продовження запобіжного заходу воєнний стан на території України продовжено, що посилює небезпеку того, що обвинувачений зможе ухилятися від явки до суду у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішення питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Судом оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою злочину, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини, відсутність офіційного місця працевлаштування та будь-яких джерел доходів.
Встановлені фактичні дані дозволять на основі закону та внутрішнього переконання зробити висновок про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Характер вчинених обвинуваченим дій та наявні ризики обґрунтовують доцільність та правомірність обмеження прав обвинуваченого у кримінальному провадженні та виправдовують застосування запобіжного заходу саме такого виду, оскільки існує ймовірність порушення важливого суспільного інтересу у вигляді протидії правосуддю шляхом переховування від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання існуючим ризикам.
При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 194 КПК України.
Судом встановлено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не буде запобігати ризикам переховування від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги також і стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого у матеріалах провадження відсутні об'єктивні медичні застереження, дані про його особу, сімейний стан, соціальні зв'язки, вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на підстави його застосування підлягає продовженню на 60 днів.
Оскільки дане кримінальне провадження вчинене під час дії воєнного стану щодо злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, суд керуючись правилами абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 27, 31, 34, 128, 177, 178, 183, 194, 197, 201, 205, 314-316, 369-372, 384 КПК України,
Клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, до 21.02.2025 включно, без визначення розміру застави.
Для утримання обвинувачений ОСОБА_3 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 26.12.2024 о 15 год. 30 хв.
Суддя: ОСОБА_1