cправа № 752/25986/21
провадження №: 2/752/583/24
25.12.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без дозволу одного з батьків, -
У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без дозволу одного з батьків.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 від спільного проживання з відповідачкою народився син ОСОБА_3 . 16.12.2020 було укладено договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності 9/10 частини квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на ОСОБА_3 10 жовтня 2020 року за взаємною згодою батьків було укладено договір про участь у вихованні, розвитку та утриманню дитини ОСОБА_3 03.01.2021 року та по сьогоднішній день, позивач має реальну можливість приймати участь у вихованні дитини, але відповідач різноманітним чином перешкоджає зустрічам з дитиною. Також зазначає, що позивач ще декілька разів звертався до відповідача, з проханням надати дозвіл на виїзд дитини за кордон, але прохання були залишені без відповіді.
На підставі вищенаведеного позивач просить надати ОСОБА_1 дозвіл на виїзд сина ОСОБА_3 на відпочинок без згоди та супроводу матері.
Ухвалою Голосіївського районного суму м. Києва від 03.11.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 11.01.2017.
10.10.2020 року за взаємною згодою сторін було укладено договір про участь у вихованні, розвитку та утриманню дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено місцем проживання дитини вважати місце проживання матері.
16.12.2020 року було укладено договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на 9/10 частини квартири.
Відповідно до п. 1 Договору батько передає у власність дитини, а дитина приймає у власність від батька 9/10 частин квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 2 Договору право на аліменти для дитини припиняється у зв'язку з передачею права власності на квартиру.
Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Водночас фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадяни України'від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 р. № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 р. № 231 (із змінами).
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 р. № 231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.
Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/ проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:
1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон;
2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: коли другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджує запис про батька у свідоцтві про народження дитини, і він відсутній у пункті пропуску; коли у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким прямує громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік в дипломатичному представництві України за кордоном;
3) у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).
Таким чином, діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
В порушення зазначених норм, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував необхідність виїзду дитини за кордон.
Сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків батька і матері у всіх правах і обов'язках відносно своїх дітей.
Крім того, суд зазначає, що в позовній заяві позивач просить надати дозвіл на виїзд дитини за кордон в період з 01.12.2021 р. по 01.05.2021 р., що на даний час вже не актуально.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без дозволу одного з батьків - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Мазур