27.12.2024
Справа № 522/15622/24
Провадження № 2/522/7191/24
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - суддя Ярема Х.С. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу
за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання.
17.09.2024 КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 .
Позивач просить суд:
- стягнути заборгованість за опалення та гаряче водопостачання в розмірі 45 761,05 грн.
25.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
13.11.2024 відповідач подав відзив.
Позивач відповідь на відзив не подавав.
Позивач звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що КП «Теплопостачання міста Одеси» забезпечує тепловою енергією квартиру АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 . Особовий рахунок (№ НОМЕР_1 ). Станом на 01.09.2023 існує заборгованість 45 761,05 грн.
Відповідач проти позову заперечує. За розрахунками позивача борг формувався з жовтня 2015 року, але відповідач набула у власність квартиру тільки 07.12.2016. Попередній власник надавав довідку про борг перед ТОВ «Одесагаз-Постачання» станом на 10.11.2021 в розмірі 3 049,46 грн. за особовим рахунком № НОМЕР_2 . Також відповідач з вересня 2017 року повідовляла позивача про те, що з 2009 року в квартирі встановлено індивідуальний газовий котел, який забезпечує самостійне теплопостачання. Просила зняти квартиру з абонентського обліку. Позивач відмовляється зняти квартиру з абонентського обліку та продовжує нараховувати заборгованість за послуги, які відповідач фактично не отримує. Крім того, звернувшись до суду 17.09.2024, позивач пропустив строк позовної давності.
Судом встановлені такі обставини справи.
Квартирі АДРЕСА_1 з метою обліку постачання та використання теплової енергії було присвоєно особовий рахунк № НОМЕР_1 .
За даними реєстру нарахувань та сплат абонентом ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_3 ) станом на 01.09.2023 є заборгованість 45 761,05 грн. з жовтня 2015 року.
В 2016 році ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу від 07.12.2016.
25.09.2017 ОСОБА_1 зверталась із заявою до КП «Теплопостачання міста Одеси» про зняття квартири з абонентського обліку (опалення, гаряча вода), у зв'язку з тим, що з 2009 року в квартирі встановлено попереднім власником газовий котел. Заявами від 06.06.2022 та 18.07.2022 ОСОБА_1 просила КП «Теплопостачання міста Одеси» не нараховувати вартість за неотриману послугу (опалення), оскільки в квартирі встановлено газовий котел, просила анулювати рахунки за ненадані послуги.
Листом №13.07.-10-1884КП від 09.06.2022 «Теплопостачання міста Одеси» повідомило ОСОБА_1 , що відключення споживачів від систем централізованого опалення, видача відповідних дозволів на відключення (демонтаж), а також обладнання квартир системами індивідуального теплопостачання, не входить до компетенції КП «Теплопостачання міста Одеси». Реалізація права споживачів на відмову від послуг централізованого теплопостачання регламентується Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та «Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 26.07.2019р. №169. Відповідно до пункту 4 розділу І цього Порядку, розгляд питань відключення від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, і прийняття відповідних рішень, покладено на органи місцевого самоврядування, в даному випадку на міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від системи централізованого опалення при Приморській райадміністрації. Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018 №219, експлуатація та налагодження роботи системи централізованого опалення, входить до обов'язків управителя будинку. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 необхідно спільно з ФОП ОСОБА_2 до початку опалювального періоду 2022-2023 провести організаційно-технічні заходи щодо відновлення проектної системи централізованого опалення квартири і надати до КП «Теплопостачання міста Одеси» оформлені належним чином документи. Також за особовим рахунком № НОМЕР_3 обліковується заборгованість 40 774,52 грн.
Листом №13.07.-10-2151 від 21.07.2022 КП «Теплопостачання міста Одеси» повідомило ОСОБА_1 про необхідність відновити систему централізованого опалення або надати до КП «Теплопостачання міста Одеси» документи з Приморської райадміністрації, які підтверджують легітимність відключення квартири від внутрішньобудинкової системи опалення. Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна та загальнобудинкових потреб опалення (далі - ЗПО) - опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. З січня 2022 року відповідно до ч. 6 ст. 10 зазначеного Закону, а також пункту 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ №830 від 21.08.2019 обсяг теплової енергії, витрачений на будівлю/будинок, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень. Відповідно до пункту 38 вищевказаних Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на ЗПО, у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання). Згідно до вимог розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315 (у редакції наказу Мінрегіону від 28.12.2021р. № 358), обсяг теплової енергії, витрачений на ЗПО визначається, як частка від загального обсягу споживання теплової енергії: для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25%. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у МЗК та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком. Споживачам КП “Теплопостачання міста Одеси» на протязі всього року нараховується щомісячна плата за абонентське обслуговування. Для абонентів будинку АДРЕСА_2 абонентська плата складає 13,04 грн. Повідомлено, що житловий будинок внесено до плану встановлення приладів обліку теплової енергії за рахунок бюджетних коштів і при наявності фінансування прилад обліку буде встановлений у 2022 році. Згідно з пп. 38 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженні Постановою КМ України від 21.08.2019 № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення ЗПО, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо- будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання). Додатково повідомлено, що відповідно до вимог Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 №76 проектна та технічна документація, а також акти виконання робіт з обслуговування системи централізованого опалення у будинку АДРЕСА_2 повинна зберігатись у виконавця послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
Висновки суду.
Предметом спору є стягнення заборгованості за послуги теплової енергії, а його підставами - надання послуги споживачу та несплата вартості спожитих послуг.
Споживач заперечує заборгованість з підстав неотримання теплової енергії, внаслідок встановлення індивідуального газового котла, який забезпечує самостійне теплопостачання в квартирі. Просить застосувати позовну давність.
Щодо надання послуг.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта.
У постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 529/613/17-ц зроблено висновок, що «відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Тлумачення як положень частини 1 статті 714, так і інших норм глави 54 ЦК дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу). У тексті Закону України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу) неодноразово вживається словосполучення «договір купівлі-продажу» (зокрема: стаття 1, частина 4 статті 19, частина перша статті 25, пункти 6, 7, 8 частини першої статті 31)».
У постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 в справі №1706цс15 зазначено, що «відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири від мереж центрального теплопостачання та ненадання йому послуг з постачання тепла. Оскільки відповідачі відключилися від централізованого опалення з порушенням порядку передбаченим законодавством, тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню».
У постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №554/946/18 зроблено висновок, що «єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинним законодавством України не передбачено».
Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином КП «Ізмаїлтеплокомуненерго» виконало свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання. Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання (постанова Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1192цс15).
Відповідач не надала доказів про дотримання встановленої законом процедура встановлення в квартирі автономного опалення. Тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення нарахування відповідачеві оплати за постачання теплової енергії (подібний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 487/955/18).
Щодо боргу попереднього власника.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власністьзобов'язує, зокрема, за ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майно, тому за відсутності відповідної умови в договорі про відчуження нерухомого майна вимоги до нового власника про стягнення заборгованості за отриманими комунальними послугами попереднього власника є безпідставними (постанова Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №201/11406/2001).
Договір купівлі-продажу від 07.12.2016, на підставі якого відповідач набула у власність квартиру, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди на таку заміну.Тому вимоги КП «Теплопостачання міста Одеси», сформульовані в претензіях про сплату 45 761,05 грн., який виник з жовтня 2015 року, які направлялись ОСОБА_1 , як новому власнику, з 07.12.2016, суд вважає безпідставними.
На відповідача не може бути покладено обов'язок зі сплати заборгованості за послуги теплопостачання, надані позивачем попереднім власникам, що нараховані до 07.12.2016.
Крім того, відповідач просить застосувати позовну давність за останні три роки з моменту звернення до суду(17.09.2024) з травня 2021 року до травня 2024.
Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з п. 12. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від 11.03.2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19" на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин.
Постановою КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. (зі змінами та доповненнями) дію карантину на всій території України було продовжено до 30.06.2023.
Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (№64/2022) воєнний стан було запроваджено з 24.02.202 строком на 30 діб. Далінеодноразово продовжено, на даний час триває.
Відповідно до п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З урахуванням наведеного, оскільки з 12.03.2020 до деня звернення до суду з позовом (17.09.2024), на території України спочатку було офіційно установлено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, а потім запроваджено воєнний стан, встановлений статтею 257 ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю в три роки, що застосовується, поміж іншого, для пред'явлення вимог щодо стягнення заборгованості за несвоєчасну оплату за опалення та гаріче водопостачання , продовжений на строк дії такого воєнного стану.
Отже, строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України з урахуванням вимог п.12,19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, має обраховуватися з квітня 2020.
Тому сума боргу, яка станом на березень 2020 року складала 20 284,88 грн. не враховується при обчислення загальної заборгованості.
Отже, до стягнення з відповідача підлягає 25 476,17 грн. (45 761,05 - 20 284,88).
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України,
Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (ЄДРПОУ 34674102) заборгованість 25 476,17 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» судовий збір 1 685,75 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ярема Х.С.