21.06.24
справа № 2/1519/6336/11
провадження № 6/521/397/24
Іменем України
21 червня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Роїк Д.Я.,
за участю секретаря судового засідання Куліш П.О.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович, ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся представник акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/1519/6336/11 виданим 22.01.2016 Малиновським районним судом м. Одеси.
В обґрунтування заяви посилався на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича знаходиться виконавче провадження № 65263217 з виконання виконавчого листа № 2/1519/6336/11 від 22.01.2016 про стягнення з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства (тип якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено з відкритого на публічне акціонерне товариство, а у 2019р. - змінено з публічного на приватне) «Державний ощадний банк України» в особі філії-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 1303-н від 15.03.2007 року в розмірі 80 179,66 доларів США та судових витрат по сплаті державного мита в розмірі 1700 гривень та витрат по сплаті ІТЗ в розмірі 120 гривень.
05 червня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі № 1519/2-6336/2011 за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги банку задоволено повністю - стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором №1303-н від 15.03.2007 в розмірі 80 179,66 дол. США; судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 грн та витрати по сплаті ІТЗ у розмірі 120,00 грн.
19.03.2014 Малиновським районним судом м. Одеси задоволено клопотання банку про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий лист № 2/1519/6336/11 від 22.01.2016 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 80 179,66 доларів США та судові витрати у розмірі 1820,00 гривень неодноразово пред'являвся до виконання.
23.04.2021 банком було пред'явлено вказаний виконавчий лист для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В.О.
В ході проведення виконавчий дій було встановлено, що боржник помер, у зв'язку із чим стягувач звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали заяви вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.
23.04.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В.О. було відкрито виконавче провадження № 65263217 щодо боржника ОСОБА_2 .
Згідно повного витягу № 00032650846 від 17.09.2021 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть встановлено, що боржник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.11.2021 представником АТ «Ощадбанк» направлено заяву кредитора (№ 113.20-12/1303-н/6950/2021-15/ВИХ) до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса.
Листом від 08.11.2021 Приморською державною нотаріальною конторою у м. Одеса повідомлено, що на підставі заяви кредитора заведена спадкова справа за № 550Б/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_2 . Спадкоємці померлого з заявами до нотаріальної контори не зверталися, свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Згідно інформаційної довідки № 348690491 від 02.10.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за ОСОБА_2 зареєстрована на праві власності квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 15.03.2007, реєстровий № 1914 (іпотекодержатель - АТ "Ощадбанк").
Згідно довідки департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 30.04.2024 встановлено, що станом на 26.01.2021 (на дату смерті ОСОБА_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (померлий), дата реєстрації - 09.03.2005; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації - 10.06.1992.
У відповідності до копії виписки з домової книги про склад сім'ї та реєстрації 2016 року, виданої дільницею № 4 КП ЖКС «Хмельницький», ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 зі своєї матір'ю - ОСОБА_1 1961 року народження, яка зареєстрована у вказаній квартирі з 10.06.1992.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що у житловому приміщенні за адресою реєстрації боржника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), на момент смерті боржника була також зареєстрована його мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з ним не може бути виконано іншою особою.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 23.01.2019 у справі № 2-2697/11 дійшов висновку про те, що обов'язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців. При цьому ВС зазначено, що приписи вимог ст.ст.1281 та 1282 ЦК України щодо спеціального порядку та строків пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник за боргами спадкодавця. При вирішенні процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд з'ясовує наявність матеріальних і процесуальних підстав правонаступництва, а межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем при виконанні судового рішення згідно вимог ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до приписів ст. 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців з часу відкриття спадщини, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Згідно ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у відповідності із статтею 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, відтак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора (Постанова Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 2-2697/11).
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові № 2-н 148/09 від 25.04.2018 зазначив, що під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.
З наведених обставин справи вбачається, що на момент смерті боржника, на протязі тривалого часу разом з ОСОБА_2 за однією адресою проживала його мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки не заявляла про відмову від неї.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Матеріали справи не містять доказів одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, що додатково підтверджується листом Приморської державної нотаріальної контори від 08.11.2021.
З урахуванням дати з якої банку стало відомо про смерть ОСОБА_2 (з 17.09.2021), а також враховуючи направлення 03.11.2021 АТ "Ощадбанк" на адресу Приморської державної нотаріальної контори заяви кредитора, банком було дотримано відповідного строку, передбаченого ст. 1281 ЦК України щодо пред'явлення своїх вимог до спадкоємців.
Згідно ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
З вищезазначеного суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених підстав для заміни померлого боржника ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з виконання виконавчого листа № 2/1519/6336/11 виданого 22.01.2016 Малиновським районним судом м. Одеси.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зауважила, що з 5 жовтня 2016 року з набранням чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні в разі смерті боржника не допускається, а відповідне виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII.
Водночас Велика Пала Верховного Суду виснувала, що таке буквальне розуміння вказаних норм Закону № 1404-VIII є помилковим. Положення щодо закінчення виконавчого провадження в разі смерті боржника (п. 3 ч.1 ст. 39 Закону) слід розуміти так, що вони стосуються, серед іншого, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону. У свою чергу частиною п'ятою статті 15 Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Згідно частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Таким чином, суд вважає, що з метою захисту прав та інтересів позивача, заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі №521/10927/13-ц підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 11, 1258, 1268, 1281, 1282, 1296, 1297, ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76-81, 260, 261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, суд -
Заяву акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни боржника його правонаступником, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович, ОСОБА_1 , задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/1519/6336/11 виданим 22.01.2016 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 1303-н від 15.03.2007 року в розмірі 80 179,66 доларів США та судових витрат по сплаті державного мита в розмірі 1700 гривень та витрат по сплаті ІТЗ в розмірі 120 гривень, а саме: ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Д.Я. Роїк