Справа № 709/1523/24
26 грудня 2024 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12024255320000416, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2024 року , за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
Чорнобаївським районним судом Черкаської області здійснюється розгляд кримінального провадження № 12024255320000416, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Судове засідання для продовження розгляду справи було призначено на 26 грудня 2024 року о 09 годині 30 хвилин.
У судове засідання 26.12.2024 з'явилися: прокурор ОСОБА_3 , обвинувачена ОСОБА_4 , свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
До суду від потерпілої ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи без її участі (а.с. 55).
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 надала заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 . Заява мотивована тим, що прокурор не виконує своїх обов'язків, затримується у судові засідання, не забезпечує явку свідків у судове засідання, чим порушує її права та права суду.
Прокурор заперечила щодо можливості задоволення заяви, пояснила, що судове засідання розпочалося із затримкою на 15 хвили у зв'язку із вимкненням світла в приміщенні суду та підключенням генератора, у судове засідання з'явилися два свідка, один свідок не зміг прибути у зв'язку з незадовільним станом здоров'я, процесуальні обов'язки прокурора вона виконує.
Вивчивши заяву про відві прокурора, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Положеннями ст. 77 КПК України визначено підстави відводу щодо прокурора.
Так, згідно вимог вказаної статті прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.
Отже, для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які передбачені вказаною статтею. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Підставами для відводу не можуть бути припущення обвинуваченого чи його захисника щодо упередженості прокурора, який підтримує обвинувачення в суді.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема в рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Білуха проти України», особиста безсторонність та неупередженість особи, яка виконує функції держави, презумується, поки не надано доказів протилежного. Доказами протилежного є переконливі факти порушення безсторонності, тобто факти, які дають підстави для обґрунтованого побоювання прийняття упередженого рішення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Стаття 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачає, що прокурор зобов'язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об'єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.
Відповідно до Керівних принців ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють суб'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, 13).
Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування й в судовому провадженні (ст. 36 КПК України), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).
Враховуючи доводи обвинуваченої, викладені в заяві про відвід, нею визначено правову підставу для відводу прокурору, наведену в п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, - існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Водночас, заявлений відвід не містить належних підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу прокурора, таких підстав не встановлено і судом.
Доводи обвинуваченої щодо порушення прокурором її прав, навмисного затягування розгляду справи суд відхиляє, як такі, що не підтверджені доказами. Разом з тим, суд урахував, що прокурор забезпечив явку у судове засідання двох свідків.
Суд зазначає, що дослідження доказів відповідно до ст.23 КПК України здійснюється безпосередньо в залі судового засідання, а оцінка доказів наданих сторонами кримінального провадження, щодо їх належності, достовірності та достатності є виключним правом суду при ухваленні рішення.
Також суд уважає, що сумніви обвинуваченої щодо належного виконання прокурором професійних обов'язків у сукупності з іншими доводами не можуть слугувати підставою для відводу.
Крім того, суд звертає увагу на вимоги ч. 4 ст. 80 КПК України, якою передбачено, що заяви про відвід подаються до початку судового розгляду, подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
З огляду на викладене, при відсутності обґрунтованих сумнівів в неупередженості прокурора, суд уважає, що заява обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_3 із заявлених нею підстав, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 77, 81, 372, 376 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024255320000416, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2024 року , за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений 27.12.2024.
Суддя ОСОБА_8