Справа № 709/2146/24
26 грудня 2024 року селище Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарая Л.О., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності
№ 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2, 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
19.12.2024 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 головуючою суддею для розгляду вказаних адміністративних матеріалів визначено суддю Шарую Л.О.
Постановою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченка В.В. від 24.12.2024 у справі № 709/2180/24 адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передано судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарій Л.О. для вирішення питання про об'єднання зі справою
№ 709/2146/24.
Постановою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 25.12.2024 адміністративні матеріали у справі № 709/2146/24 та у справі
№ 709/2180/24 були об'єднані в одне провадження, об'єднаній справі присвоєно номер
№ 709/2146/24.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 025996 від 15.12.2024 ОСОБА_1 , 15.12.2024 близько 17:00 вчинив домашнє насильство в АДРЕСА_1 , стосовно своєї сестри ОСОБА_2 , виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого остання почувала себе пригніченою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 025988 від 21.12.2024 ОСОБА_1 , 21.12.2024 о 07:30 за місцем свого проживання вчинив стосовно своєї сестри домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лексикою, внаслідок чого могло бути завдано шкоди психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що 15.12.2024 він вийшов на вулицю, на порозі лежала їхня собака. Він випадково наступив на неї і собака заскавчала. ОСОБА_3 почула це та почала на нього кричати. Через 15 хвилин приїхали працівники поліції та склали протокол. Він не сварився з сестрою, її не бив та не ображав. Вона завжди вчиняє сварки.
21.12.2024 він взагалі не розмовляв з сестрою. Вони з мамою поставили ялинку в будинку. Оксана кричала, що ялинка смердить, викликала поліцію. Він не бив і не сварився з нею.
Присутній у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є її дітьми, вони втрьох проживають спільно в одному будипнку. 15.12.2024 вона почула крики. Вийшла, та побачила, що кричала ОСОБА_3 на ОСОБА_5 за те, що він випадково наступив на собаку.
21.12.2024 вона з сином поставила ялинку. Оксана почала сваритися, що в неї алергія та ялинка смердить. Звинувачувала їх в тому, що вони її труять. Оксана систематично викликає поліцію.
Від потерпілої ОСОБА_2 надійшла телефонограма, в якій остання просила відкласти розгляд справи. Враховуючи, що потерпілою не надано доказів наявності поважних причин неявки до суду, її участь в судовому засідання не є обовязковою, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи без участі потерпілої.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.
Суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а саме:
- протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 025996 від 15.12.2024 та серії ВАВ № 025988 від 21.12.2024;
- рапорти начальникові Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області;
- протоколи прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 15.12.2024 та від 21.12.2024;
- письмові пояснення ОСОБА_2 ;
- письмові пояснення ОСОБА_1 (копія);
- форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 15.12.2024 та 21.12.2024 (копії);
- копію постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02.12.2024 у справі № 709/1827/24
- відеозаписи з бодікамер працівників поліції.
ІV. Оцінка та висновки суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, застосовуючи критерії доведення «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2, 3
ст. 173-2 КУпАП.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції чинній станом на 15.12.2024) ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Аналізуючи вказані правові норми, можна дійти висновку, що під домашнім насильством, умисним вчиненням діянь психологічного або фізичного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2, 3 ст. 173-2 КУпАП, розуміють не лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, а і інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Одночасно, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Суд вважає, що викладені у протоколах про адміністративні правопорушення обставини самі по собі не утворюють склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП, адже відомості про настання для потерпілої негативних наслідків психологічного та фізичного характеру матеріали справи не містять.
Вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали в суду сумніви.
Разом з тим, матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП, а відтак суд позбавлений можливості однозначно оцінити його дії як такі, що містять склад інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
За змістом ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачається відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 025988 від 21.12.2024 не конкретизована суть адміністративного правопорушення за ч. 3
ст. 173-2 КУпАП, а саме фабула правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеному у статті КУпАП, за якою складено протокол. Так, у протоколі не зазначено, що особа вчинила правопорушення повторно протягом року, тобто фабула правопорушення містить ознаки зовсім іншого складу адміністративного правопорушення, а саме, правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 173-2 КУпАП.
Суд наголошує на тому, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, тобто на підставі п. 1 ч. 1
ст. 247 КУпАП.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 173-2, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області особою, щодо якої її винесено, захисником, а також потерпілим, представником потерпілого протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О. Шарая