Справа № 712/15246/24
Провадження № 1-кс/712/6544/24
24 грудня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024250310003941 від 03.12.2024 стосовно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,
Зміст поданого клопотання
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024250310003941 від 03.12.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Відповідно до клопотання ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, діючи систематично, умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», продовжив вчиняти щодо своєї матері ОСОБА_6 психологічне насильство.
Так, 17.11.2024, близько 02 год 05 хв, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на вчинення систематичного домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 почав кричати, нецензурно виражатись в сторону ОСОБА_6 , чим принижував її честь і гідність.
Як наслідок, відповідно до висновку судово-психологічної експертизи від 16.12.2024 № 698 ситуація, яка досліджується у кримінальному провадженні є істотно психотравмуючою для ОСОБА_6 .
Унаслідок вчинення проти неї протиправних дій, ОСОБА_6 зазнала психологічних (моральних) страждань у вигляді змін в її емоційному стані, в індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню її як особистості та порушують якість повсякденного життя.
Необхідність у застосування запобіжного заходу мотивована тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Позиція учасників у судовому засіданні
Прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Підозрюваний просив прийняти рішення на підставі матеріалів клопотання.
Мотиви та оцінка слідчого судді
Підстави для застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) які обов'язки, визначені ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрювану
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Ч. 1 ст. 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, складено та вручено останньому 23.12.2024.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно із доводами, наведеними у клопотанні, та документами, наданими на їх підтвердження, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:електронним рапортом від 17.11.2024.; постановами Соснівського районного суду м. Черкаси про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності; показаннями потерпілої ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_7 й ОСОБА_8 ; висновком експерта від 16.12.2024 № 698.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також установлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Наявність ризиків та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому не вимагається доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак потребує доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Зазначений ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний офіційно не одружений, не працевлаштований,не має стійких соціальних зв'язків, останній усвідомлює наслідки вчинення ним кримінального правопорушення, тому може вжити заходів щодо переховування від органу досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні
Цей ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний проживає в одному житлі із потерпілою у зв'язку з цим має реальну можливість здійснювати на неї незаконний вплив, шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останньою раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності. Окрім того, свідки, які допитані у кримінальному провадженні, є сусідами багатоповерхового будинку, в якому проживає підозрюваний. Тому він матиме реальну можливість здійснювати на них незаконний вплив, шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням установлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про достатні підстави вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 6 ст. 194 КПК України, у вигляді направлення останнього для проходження програми для кривдників.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 179, 194 КПК України,
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.02.2025:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до завершення досудового розслідування.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 194 КПК України застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді направлення підозрюваного для проходження програми для кривдників до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради в місті Черкаси.
Ухвалу в частині застосування обмежувального заходу у вигляді направлення підозрюваного для проходження програми для кривдників для організації виконання направити до Черкаської міської ради.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення та направляється для виконання Черкаському районному управлінню поліції ГУНП в Черкаській області, а також прокурору Черкаської окружної прокуратури для контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 08 год 10 хв 27.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1