Справа № 646/13820/24
Провадження № 1-кс/646/3200/2024
27 грудня 2024 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова
у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання : ОСОБА_2 ,
за участю заявника : ОСОБА_3 ,
дізнавача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження від 05.12.2024 у кримінальному провадженні №12024226170000183 від 27.04.2024 року,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого дізнавача СД ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 05.12.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024226170000183 від 27.04.2024 року за ч. 1 ст. 125 КК України. Зазначає, що дізнавач навмисно спотворив його свідчення, не правильно зазначає прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , та викладені ним обставини. Просив відновити розгляд досудового розслідування, виправити спотворення наданих ним свідчень та вчинити дії по відновленню порушених прав на житло та майно.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити
Дізнавач ОСОБА_4 , вважаючи постанову вмотивованою, обґрунтованою та такою, що винесена згідно чинного законодавства, просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.
З'ясувавши думку сторін, дослідивши скаргу та матеріали кримінального провадження досудового розслідування, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено на досудовому провадженні.
Відповідно до положень ч.2 ст.9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Судом встановлено, що у провадженні СД ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження за № 12024226170000183 від 27.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Постановою старшого дізнавача СД ВП №1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_4 від 05.12.2024 вищевказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового провадження можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_3 є потерпілим, та відповідно до п. 3 ч.1 ст.303КПК України має право на оскарження рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження досудового розслідування, до ЄРДР за № 12024226170000183 від 27.04.2024 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125 КК України та проводилося досудове розслідування на підставі заяви ОСОБА_3 , про те, що 16.04.2024 року приблизно о 21:25 год., знаходячись за адресою : м.Харків, вул.Качанівська, буд.17 отримав тілесні ушкодження.
Пункт 1 частини 1 статті 284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення. В той же час КПК України визначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до ст. 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до жодного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Згідно положень ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Їх сутність полягає у намаганні процесуальної особи розшукати і належним чином зафіксувати у відповідних процесуальних джерелах фактичні дані, що мають значення у кримінальному провадженні.
Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
У даному випадку при проведенні досудового розслідування, не виконано всі вказівки, які були надані начальником відділу дізнання ГУНП в Харківській області, зокрема проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_3 , але без судово-медичного експерта, за результатами якого не встановлено механізму нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , не призначено додаткову судово-медичну експертизу, не долучено матеріали виконаного доручення, направленого 13.06.2024 р.оперативному підрозділу у порядку ст.40-1 КПК України, не зібрано в повному обсязі матеріали, що характеризують ОСОБА_8 , (притягнення його до адміністративної та кримінальної відповідальності, відношення до військово обов'язку), не проведено необхідні слідчі та процесуальні дії, не проаналізовано їх зміст з урахуванням встановлених фактичних обставин у сукупності з іншими наявними документами долученими до матеріалів кримінального провадження, та з урахуванням показів допитаних осіб, тобто не досліджені обставини у повному обсязі та прийнято рішенн, без належного обґрунтування.
Надавши цим та іншим вказаним вище доказам оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку, слідчий суддя прийшов до висновку, що дізнавач прийняв рішення про закриття кримінального провадження передчасно, не дослідивши всіх обставин, не виконавши всіх необхідних дій для розслідування кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що існує ряд не з'ясованих обставин для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактів по кримінальному провадженню, скарга підлягає задоволенню.
При цьому, з огляду на положення ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості надати конкретні вказівки (зобов'язання) дізнавачу щодо проведення конкретних слідчих дій, однак вважає за необхідне роз'яснити, що орган досудового розслідування зобов'язаний провести такий комплекс дій, який виключав би будь-які сумніви, а зроблені ним висновки випливали б із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Що стосується інших вимог ОСОБА_3 про виправлення його спотворених свідчень та зобов'язання невідкладно вчинити дії по відновленню порушених прав на житло і майно слід залишити без задоволення, оскільки розгляд вказаних вимог не передбачений в порядку ст. 303 КПК України, а вчинення таких дій не віднесено до повноважень слідчого судді, визначених КПК України.
Керуючись ст. 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження від 05.12.2024 у кримінальному провадженні №12024226170000183 від 27.04.2024 року - задовольнити частково.
Постанову старшого дізнавача СД ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 від 05.12.2024 про закриття кримінального провадження № 12024226170000183 від 27.04.2024 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12024226170000183 від 27.04.2024 повернути СД ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області для проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1