Справа № 953/11661/24
Провадження № 3/953/3358/24
26 грудня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Дяченка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції Харківської області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харкова РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22.10.2024 (серії ВАВ № 877060), 18.10.2024 о 20:00 год, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не приділила певної уваги у вихованні свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ув'язку із чим останній вживав алкогольні та тютюнові вироби.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 , у судовому засіданні свою провину визнала, щиро розкаялась, пояснила, що син дійсно вживав алкогольні напої.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив наступне.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з положеннями ст. 150 Сімейного кодексу України: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з даними свідоцтва про народження виданого 20.03.2023 Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки дитини: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 17).
Щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ч. 2 ст. 184 КУпАП, передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Судом встановлено, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2024 № 953/3931/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка набрала законної сили 28.05.2024, а тому суд визнає повторність в діях ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується наступними доказами:
- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 877060 від 22.10.2024 (а.с. 1);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , . (а.с. 6-8);
- постановою Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2024 (а.с. 9 - 11);
- протоколом огляду місця події від 18.10.2024 (а.с. 20).
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, ст. 252 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , за адміністративне правопорушення, є щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Санкція ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачає накладення штрафу у розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів.
Враховуючи характер та ступінь тяжкості скоєного правопорушення, а також данні про особу правопорушника, вважаю необхідним піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу, у межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 , та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 33-38, 184, 279, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700, 00 (одна тисяча сімсот, 00) грн, отримувач: ГУК Харків обл./МТГ Харків21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA928999980314020542000020649, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколу про адміністративні правопорушення серія ВАВ № 877060 від 22.10.2024).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у дохід держави в розмірі 605,60 грн (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова «судовий збір», Київський районний суд м. Харків код ЄДРПОУ суду: 02893746,).
Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя О.М. Дяченко