Справа №639/25/24
Провадження №2/639/499/24
28 листопада 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді - Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Кобзар І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат, -
Представник позивача ТОВ «Фінансової компанії «Гефест» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 566 739,76 грн. - 3 відсотки річних та інфляційні втрати за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова у справі №639/1730/13-ц від 01.07.2013 року та стягнути сплачений судовий збір у розмірі 8 501,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.09.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра» укладено Договір кредитної лінії №6/4/16/2008/840-К/308, на підставі якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 58 482,20 дол. США, строком до 10.09.2032 року під 14,99% річних.01.07.2013 заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова у справі №639/1730/13-ц задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором в сумі 858 261,08 грн. та судовий збір у розмірі 3441,00 грн.17.10.2020 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова замінено стягувача у виконавчому провадженні по справі №639/1730/13-ц відносно відповідача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест». Станом на подачу позову вищевказане рішення не виконано. Розрахунок 3% річних (ст. 625 ЦК України) за порушення зобов'язання з повернення кредиту, що зафіксовано в рішенні суду, в розмірі 858 261,08 грн. розраховані за період: 12.03.2017 року - 11.03.2018 року - 25 747,83 грн. (858 261,08 грн.* 3% річних); 12.03.2018 року - 11.03.2019 року - 25 747,83 грн. (858 261,08 грн.* 3% річних); 12.03.2019 року - 11.03.2020 року - 25 747,83 грн. (858 261,08 грн.* 3% річних); 12.03.2020 року - 11.03.2021 року - 25 747,83 грн. (858 261,08 грн.* 3% річних); 12.03.2021 року - 23.02.2022 року (349 днів) - 24 619,16 грн. (858 261,08 грн.* 3% річних/365*349), що разом складає 127 610,48 грн. Розрахунок індексу інфляції (ст.625 ЦК України) за порушення зобов'язання з повернення кредиту в сумі 858 261,08 гривень за період з 12.03.2017 року - 23.02.2022 року розраховується за формулою: [Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] * [Сукупний індекс інфляції] /100% - [Сума боргу], де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу.;[Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.Сукупний індекс інфляції за період з 12.03.2017 року - 23.02.2022 року складає 151,165%, який враховано наступним чином, 101,80% * 100,90% * 101,30% х 101,60% * 100,20% х 99,90% х 102,00% х 101,20% х 100,90% х 101,00% х 101,50% х 100,90% х 101,10% х 100,80% х 100,00% х 100,00% х 99,30% х 100,00% х 101,90% х 101,70% х 101,40% х 100,80% х 101,00% х 100,50% х 100,90% « 101,00% « 100,70% « 99,50% х 99,40% « 99,70% х 100,70% х 100,70% х 100,10% х 99,80% « 100,20% х 99,70% х 100,80% х 100,80% х 100,30% х 100,20% * 99,40% х 99,80% х 100,50% х 101,00% х 101,30% * 100,90% х 101,30% х 101,00% х 101,70% х 100,70% * 101,30% х 100,20% « 100,10% х 99,80% х 101,20% х 100,90% х 100,80% * 100,60% х 101,30% * 101,60%Інфляційне нарахування на заборгованість в сумі 858 261,08 гривень за період з 12.03.2017 року - 23.02.2022 року, складає 439 129,28 гривень (858261,08*757,76596/700% - 858 261,08 = 439 129,28).Таким чином 3% річних та інфляційні втрати за невиконання грошового зобов'язання, що підлягають стягненню, складають 566 739,76 грн.
У зв'язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.01.2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.02.2024 року клопотання представника позивача ТОВ «Фінансової компанії «Гефест» про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі №639/25/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Забезпечено проведення подальших підготовчих і судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представнику позивача ТОВ «Фінансової компанії «Гефест» - адвокату Остащенко О.М., яка зареєстрована у системі «EasyCon» за наступними реквізитами: електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14.03.2024 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова підготовче провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання 28.11.2024 року учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у підготовчі та судові засідання не з'явилася, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не надала, у зв'язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.11.2024 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.07.2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк Надра» - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 1МВМ Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 29 липня 2000 р.) на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра» (р/р № НОМЕР_3 , відкритий в філії ПАТ “КБ “Надра» Харківське регіональне управління, МФО - 380764, код ЄДРПОУ 20025456), суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 858 261,08 (вісімсот п'ятдесят вісім тисяч двісті шістдесят одна) гривня 08 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 1МВМ Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 29 липня 2000 р.) на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра» (р/р № НОМЕР_3 , відкритий в філії ПАТ “КБ “Надра» Харківське регіональне управління, МФО - 380764, код ЄДРПОУ 20025456), суму сплаченого судового збору в розмірі 3441,00 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня 00 копійок. Вказане рішення набрало законної сили 20.05.2013 року (а.с. 5-6).
Відповідно до ч. ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В подальшому ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.07.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 639/1730/13-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 639/1730/13-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 1МВМ Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 29 липня 2000 р.) на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра» (р/р № НОМЕР_3 , відкритий в філії ПАТ “КБ “Надра» Харківське регіональне управління, МФО - 380764, код ЄДРПОУ 20025456), суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 858 261,08 (вісімсот п'ятдесят вісім тисяч двісті шістдесят одна) гривня 08 копійок та стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 1МВМ Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 29 липня 2000 р.) на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра» (р/р № НОМЕР_3 , відкритий в філії ПАТ “КБ “Надра» Харківське регіональне управління, МФО - 380764, код ЄДРПОУ 20025456), суму сплаченого судового збору в розмірі 3441,00 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня 00 копійок, боржником за яким є ОСОБА_1 , вказавши в якості стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, б. 3, код ЄДРПОУ 42350033) (а.с. 5-9).
Відповідно до Інформаційної довідки з сайту «Автоматизованої системи виконавчих проваджень» вбачається відсутність відомостей про відкрите виконавче провадження відносно ОСОБА_1 (а.с. 47-48).
При цьому відповідачем під час судового розгляду також жодними доказами не доведено факт виконання або часткового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.07.2013 року станом на дату подачі даного позову.
У зв'язку з невиконанням рішення суду і несплатою боргу за вказаним рішенням в сумі 858 261,08 грн. згідно наведеного в позові розрахунку 3% річних за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року становить 127 610,48 грн. (а.с. 1 (зворот)), а індекс інфляції за цей же період становить 439 129,28 гривень (а.с. 2). Загалом сума стягнення сум відповідно до ст.625 ЦК України
складає 566 739,76 грн.
Відповідачем ОСОБА_1 контррохрахунку не надавалось.
Згідно зі статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України та ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.4 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі № 46/14523/15-ц зазначено, що «стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)».
В постанові Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 199/6480/16-ц зокрема, зазначено, що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція)».
Три проценти річних нараховуються за весь період порушення грошового зобов'язання, але стягненню підлягають лише в межах строку позовної давності, який ст. 257 ЦК України встановлений тривалістю у три роки.
Однак згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 року Прикінцеві та перехідні положення Цивільного Кодексу України доповнено розділом 12 наступного змісту «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Також згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Прикінцеві та перехідні положення Цивільного Кодексу України доповнено розділом 19 наступного змісту «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Враховуючи викладене, досліджені судом докази, а також те, що відповідач у судове засідання не з'явилася, відзив на позов з відповідними запереченнями і доказами на їх підтвердження не надала і не спростувала обставин, на які посилається позивач, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 порушила грошове зобов'язання, остаточний розмір якого визначений заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова у справі №639/1730/13-ц від 01.07.2013 року, що набрало законної сили, отже у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, на підставі якої з відповідача підлягають стягненню 3% річних та інфляційні втрати за невиконання грошового зобов'язання, що загалом складають 566 739,76 грн. Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Фінансової компанії «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат є повністю обґрунтованими належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.07.2013 року по цивільній справі №639/1730/13-ц у розмірі 566 739,76 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір в розмірі 8 501,10 грн. (а.с. 3).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 533, 610-612, 614, 624, 625, 1046-1047 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Гефест» 3 відсотки річних та інфляційні втрати за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.07.2013 року по цивільній справі №639/1730/13-ц у розмірі 566 739 (п'ятсот шістдесят шість тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 76 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Гефест» судовий збір у розмірі 8 501 (вісім тисяч п'ятсот одна) гривня 10 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Гефест», ЄДРПОУ:42350033, адреса: 01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, буд. 3;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , однак зареєстрованою за вказаною адресою не значиться.
Повне рішення складено 27.12.2024 року.
Суддя Н.В. Баркова