Справа № 569/24654/24
1-кп/569/2483/24
про призначення справи до судового розгляду та продовження строку тримання під вартою
24 грудня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Рівне кримінальне провадження № 12024181010002036 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № 12024181010002036 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Також, подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, мотивуючи тим, що з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, сімейного, майнового стану, характеризуючих даних обвинуваченого, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_6 та неповнолітня потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися. До його початку від потерпілої ОСОБА_6 та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 до суду надійшли заяви, в яких останні просять проводити підготовче судове засідання та судовий розгляд за їх відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечили проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, проте заперечили щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду з наступних підстав.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-474 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Що стосується клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою варто зазначити наступне.
За положенням ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом не з'явлення за викликами до суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, не має постійного джерела заробітку та у зв'язку із самовільним залишенням військової частини був знятий з усіх видів забезпечення (в тому числі отримання заробітної плати), не має стійких соціальних зв'язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, буде переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інше кримінальне правопорушення, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 197, 314-316 КПК України, суд,-
Призначити кримінальне провадження № 12024181010002036 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області (м. Рівне, вул. Шкільна, 1) на 11 год. 30 хв. 13 лютого 2025 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задоволити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, громадянину України, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовцю Збройних Сил України за контрактом, гранатометнику 2 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , раніше судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - з 24 грудня 2024 року до 21 лютого 2025 року, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_9