Справа № 569/13881/24
21 листопада 2024 року
м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження за №12024186010000593 від 27.04. 2024 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно - технічною освітою, не судимого, не одруженого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,-
26 квітня 2024 року близько 23 години 10 хвилин, точного часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу закладу «Аладін», що по вулиці Київська 40-А, що в місті Рівне, на ґрунті виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, умисно наніс кулаком правої руки один удар в область обличчя ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: перелом кісток носа поєднаний з крововиливами в ділянці внутрішнього кута правого ока з розповсюдженням на нижню повіку правого ока та в ділянці внутрішнього кута лівого ока з розповсюдженням на нижню повіку лівого ока, які розглядаються в єдиному механізмі виникнення та згідно висновку експерта, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 повністю визнав вину по обставинам зазначених у даному вироці. Суду показав, що 26.04.2024 року вийшов на вулицю та біля кафе побачив, що якісь люди сперечаються. Серед тих людей був його друг, який був молодший за потерпілого. Він заступився за свого друга та вдарив потерпілого. Він хотів вибачитися, але його не хотіли слухати. Потерпілий викликав поліцію та написав заяву. У вчиненому щиро розкаюється та просить врахувати його каяття при обранні покарання. З приводу цивільного позову заперечив частково.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що біля кафе попросив закурити. Крикнув ОСОБА_4 та він почав конфліктувати та вдарив його. Після чого, він викликав поліцію. Свій цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив його задоволити.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому злочині, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з"ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз"яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, в ході судового розгляду є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Крім цього, при призначенні покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 за місцем реєстрації характеризується посередньо, має постійне місце проживання, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Згідно частини 3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_4 необхідно і доцільно обрати покарання у вигляді штрафу.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
В даному кримінальному провадженні експертиза не проводилась, витрати пов'язаних із залучення експерта - відсутні.
Позивач ОСОБА_5 заявив позов про стягнення з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 100 000 гривень та витрат понесених ним на правову допомогу.
Цивільний позов ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_5 просив стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в сумі 100 000 грн.
Відповідач позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди визнав частково.
Вирішуючи позов суд прийшов до висновків про необхідність часткового задоволення вимог позивача з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Така шкода, виходячи з п.п. 1,2 ч.2 ст.23 ЦК України, проявилась у душевних стражданнях, моральних переживаннях та порушенні нормальних життєвих зав'язків через спричинені тілесні ушкодження.
При вирішенні позову суд виходить з того, що обвинувачений вчинив злочин, яким посягнув на здоров'я потерпілого.
Встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 проходив військову службу у ЗСУ та перебував у відпустці. Вчинення проти позивача фізичного насильства під час перебування у відпустці також вплинуло на погіршення морального стану позивача, адже він не міг очікувати травм в цивільному житті. Окрім того, в зв'язку переломом кісток носа, у позивача тривалий час було ускладнене дихання, що суттєво перешкоджало повсякденному життю позивача та погіршення сну.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілому діями обвинуваченого суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань, які зазнав потерпілий, вказані судом вище, ступінь вини обвинуваченого, наслідки від дій обвинуваченого. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів розумності і справедливості та вважає, що цивільний позов потерпілого в цій частині необхідно задовольнити частково.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості і враховує майновий стан обвинуваченого, а тому суд вважає за можливе зменшити заявлену потерпілим суму моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_5 - 2000 грн. моральної шкоди.
Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.
Витрати понесені на правову допомогу підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого, адже вони доводяться відповідним касовим ордером, який наданий потерпілим в засіданні.
Питання з речовими доказами, суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним злочином- задоволити частково.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду завдану внаслідок злочинних дій у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати на правову допомогу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Речові докази: оптичний диск а.с.23 - залишити в матеріалах справи.
На вирок суду може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.
Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_6